Твір на тему «Проблема добра і зла в літературі»

Добро і зло … Одвічні філософські поняття, в усі часи тривожні уми людей. Міркуючи про відмінності цих понять, можна стверджувати, що добро, звичайно ж, приносить близьким тобі людям приємні переживання. А зло, навпаки, хоче принести страждання. Але, як це часто буває, важко буває відрізнити добро від зла. «Хіба таке може бути», – запитає інший обиватель. Виявляється, може. Справа в тому, що добро часто соромиться сказати про свої мотиви до вчинку, а зло – про свої. Ласкаво навіть іноді маскується під маленьке зло, і зло може робити те ж саме. Ось тільки воно сурмить про те, що воно – велике добро! Чому так відбувається? Просто добрий чоловік, як правило, скромний, йому в тягар вислуховувати подяку. Ось він т каже, зробивши добру справу, що це, мовляв, йому зовсім нічого і не варто. Ну а зло? Ох вже це зло … Воно любить приймати слова подяки, причому навіть за неіснуючі благодіяння.
Дійсно, важко розібратися, де світло, а де тьма, де справжнє добро, а де – зло. Але поки живе чоловік, він буде прагнути до добра і до приборкання зла. Треба тільки навчитися розуміти справжні мотиви вчинків людей і, звичайно ж, боротися зі злом.

Російська література не раз зверталася до даної проблеми. Не залишився до неї байдужий і Валентин Распутін. В оповіданні «Уроки французького» ми бачимо душевний стан Лідії Михайлівни, яка дуже хотіла допомогти своєму учневі позбавитися від постійного недоїдання. Її добрий вчинок був «замаскований»: вона грала зі своїм учнем на гроші в «Чику» (так називалася гра на гроші). Так, це не етично, не педагогічно. Директор школи, дізнавшись про цей вчинок Лідії Михайлівни, звільняє її з роботи. Але ж вчителька французької мови грала з учнем і піддавалася хлопчикові, тому що хотіла, щоб той на виграні гроші купив собі їжі, не голодував і продовжував вчитися. Це по-справжньому добрий вчинок.

Хочеться згадати ще один твір, в якому піднімається проблема добра і зла. Це роман М.А. Булгакова «Майстер і Маргарита». Саме тут автор говорить про нероздільність існування на землі добра і зла. Це прописна істина. В одній із глав Левій Матвій називає Воланда злом. На що Воланд відповідає: «Що б робило твоє добро, якби не існувало зла?» Письменник вважає, що справжнє зло в людях, в тому, що вони за природою своєю слабкі і боягузливі. Але зло все ж можна перемогти. Для цього в суспільстві необхідно затвердити принцип справедливості, тобто викриття підлості, брехні і підлабузництва. Еталоном добра в романі є Ієшуа Га-Ноцрі, який у всіх людях бачить тільки хороше. На допиті у Понтія Пілата він говорить про те, чи готовий нести будь-які страждання за віру і добро, а ще про свій намір викривати зло у всіх його проявах. Від своїх ідей герой не відмовляється навіть перед лицем смерті. «Злих людей немає на світі, є тільки люди нещасливі», – говорить він Понтія Пілата.

Таким чином, вічна проблема – що є добро і що є зло – буде завжди хвилювати уми людей. Завдання тільки в тому, щоб перевага завжди був на боці добра!

Посилання на основну публікацію