Твір на тему: “Прихід весни”

Усі пори року хороші, але весна – сезон особливий. Це час пробудження природи, народження нового життя, час надій і віри в краще. Відступають морози, стає довшим день, глибока синь зимового неба змінюється прозорою невагомою блакиттю. Вступає у свої права пора, що прокладає міст між взимку і влітку.

Вранці, буває, рипить під ногами нічний льодок, але повітря вже пахне теплом. Боязкі промінчики сонця поспішають розтопити снігові шапки, поки ще прикрашають пеньки. А вершини пагорбів вкрилися першими проталинах. Саме там ось-ось піднімуть голови назустріч сонцю жовті пухнасті квіти мати-й-мачухи. І ніби у відповідь палаючим квітковим ліхтарикам яскравіше спалахнуть сонячні промені, змусять стікати по схилах пагорбів струмочки талої води. Лише з настанням нічних сутінків покриється легким настом який не встиг стаять сніг. Це зима не бажає здавати позиції, намагається утримати владу в своїх колючих морозних руках.

У місті настання весни відчувається ще гостріше. Нагріті сонцем будинку віддають тепло, і нічні заморозки відступають. На гілках дерев набухають бруньки. Здається, ще мить, і їх шкірка лопне, випустивши на волю ніжну зелень першого листя. На газонах з’являються перші зворушливі стебла трави. Оглушливо цвірінькає зграйка непосидючих горобців, і вологий весняне повітря розносить їх веселі голоси далеко по окрузі. Дзвенить дзвониками весняна крапель, і виблискує кришталем бахрома бурульок.

Потяглися з півдня перелітні птахи, що поспішають на гніздів’я в рідні краї. Далекі від природи міські жителі з розчуленням вдивляються в блакить весняного неба, прислухаючись до тривожного Курликання журавлів. Саме зараз хочеться покинути кам’яні джунглі, відправиться в ліс, щоб встигнути потримати в руках вже зовсім нехолодну грудку вологого липкого снігу, що розпадається прозорими крупинками крижинок. Пройде день-другий, і у дворах не залишиться й сліду зими. Лише за містом можна то тут, то там помітити білі плями заметів, що зменшуються з кожною миттю. Але й тут білизну снігів незабаром замінять розпустилися проліски.

А ось і перші вісники того, що морози вже не повернуться. Це сріблясті кульки верби, схожі на крихітних волохатих звірків, обліпили гілочки. Значить, зовсім скоро розпуститься листя на деревах, повітря наповниться ароматом зелені. Перший весняний дощ змиє накопичилася за зиму міську бруд, напоїть живлющою вологою дерева і чагарники. Весна здобуде свою чергову беззастережну перемогу.

Посилання на основну публікацію