Твір на тему “Моя улюблена іграшка”

Серед безлічі своїх іграшок я виділяю одну. Це моя близька подруга, улюблена лялька Маша. З нею пов’язані приємні дитячі спогади, а також цікава історія, про яку я зараз розповім.

Щоліта мама привозить мене до бабусі в село. Каже, що свіже повітря і гри на вулиці корисні для здоров’я. Спочатку там було дуже нудно. Гуляєш одна у дворі, дражниш кота, допомагаєш виконувати дрібні доручення. А потім, я зустріла Машу.

Одного разу я не послухалася бабусю і вийшла за хвіртку. Біля сусіднього будинку побачила дівчинку. Ми познайомилися. Виявилося, що нова знайома старше мене на чотири роки і вже ходить в школу. На той час мені було п’ять з половиною років. Незважаючи на відмінність у віці у нас знайшлися спільні інтереси. Незабаром ми стали кращими подругами.

На наступний рік я знову приїхала до бабусі. Село вже не здавалася похмурим місцем, адже тут була Маша. Я боялася, що подруга за рік встигла забути мене, адже я рідко приїжджала з батьками взимку і навесні. На щастя побоювання виявилися марними. Сусідка пам’ятала про маленьку міської дівчинці. Разом ми знову поринули в світ ігор і забавних пригод. Маша розповіла, що вона переїжджає жити в іншу область. Будинок батьки продають, і вона більше сюди не приїде. На згадку про себе подруга подарувала мені м’яку ляльку, яку я назвала на честь неї.

Восени я пішла в школу. Спочатку я дуже сумувала за веселою сусідці. Але незабаром уроки і нові друзі відвернули від сумних думок. Вдома мене чекала Маша. Вона дуже красива лялька! Коли дивишся на ні, бачиш пустотливі блакитні очі, які як би запитують: «Як справи? Що нового?”. Носик гудзичком і добра посмішка. По щоках розсипалися коричневі веснянки. Особливо мені подобаються волосся. Вони мають яскравий рудий колір, мені такий відтінок нагадує морквину. Голову прикрашають дві косички з бузковими стрічками і кумедна чубчик, яка весь час стирчить вгору. М’які ручки і ніжки дуже приємні на дотик. Всередині у моїй улюбленій іграшки ляльки заховані маленькі кульки. Вони призначені для розвитку дрібної моторики рук. Коли я нервую, то починаю перебирати пальчиками ці кульки. Перекочування дрібних деталей діє на мене заспокійливо. Машка одягнена в красиве бузкове платтячко з білими і жовтими квіточками. Атласна стрічка, рюшки і бузкові штанці довершують образ.

Звичайно, зараз лялька виглядає абсолютно по-іншому. Політиці втратило свій первинний вигляд, волосся трохи сплутались. Кілька разів доводилося просити маму полікувати Машку. Минуло стільки років від моменту дарування, але я як і раніше виділяю її серед інших іграшок. Коли мені було сумно і страшно, Маша завжди була поруч. Раніше ми навіть спали разом в обнімку. Моя улюблена іграшка лялька стала моїм оберегом, щасливим талісманом. Коли в школі задають складні домашні завдання, я сажу подругу біля себе. Не знаю чому, але коли вона знаходиться поруч легше вирішувати завдання, вчити уроки. Здається, що очі дивляться на тебе і кажуть: «У тебе все вийде, ти молодець!».

Посилання на основну публікацію