Твір на тему: «Мої літні канікули»

Як усі діти я дуже радий, що у нас школярів бувають такі довгі літні канікули. Це найкращий час, коли майже немає ніяких турбот, не треба робити уроки.

Перший місяць я провів час в таборі відпочинку. Ми туди поїхали з моїм однокласником. Так як були ровесниками, то опинилися в одному загоні. Цей табір знаходився в сосновому лісі. А поруч було озеро. Мені подобається хвойний ліс, тому що там добре дихається, трава не висока, немає кропиви. Замість грунту всюди пісок.

У таборі проводилося багато різних заходів, тому нудьгувати не було часу. Особливо цікаво пройшло відкриття табірної зміни. Ми брали участь в концерті, спортивних змаганнях, а ввечері розпалили велике багаття. Ми грілися біля вогню, і співали під гітару пісні. Інші дні теж були насичені заходами. У спекотні дні ми ходили всі разом купатися на озеро. А коли було прохолодно ми разом зі своїми вожатими плавали на човнах. Так непомітно пройшла табірна зміна.

Липень і серпень я вирішив провести у бабусі в селі. Батьки працювали, мені не хотілося одному перебувати вдома. Тим більше влітку приваблює природа, і вона найчудовіша в сільській місцевості. Ранок в селі у мене починалося з роботи. Я намагався поки не світить спекотне сонце допомагати бабусі по городу. Зазвичай ми прополювати траву, пухкими мотиками землю навколо рослин. А ще я брав відра, і йшов за водою. Колодязь знаходився в стороні від бабусиного будинку.

Потім я тікав до своїх сільським друзям. Ми часто збиралися на галявині, і ганяли у футбол. Іноді рано вранці ходили ловити рибу на річку, спостерігали, як по ній пропливали катери і моторні човни. Біля води ми розпалювали багаття і пекли картоплю. Її було дуже приємно крутити в золі, поки вона не приготується. А потім ми сідали біля багаття, і все разом її їли. Вона здавалася дуже смачною. Потім щасливі поверталися додому. Я про все розповідав бабусі, вона раділа разом зі мною.

Вечорами мені подобалося пити гарячий чай із запашними травами і пиріжками, читати захоплюючі книги або дивитися телепередачі. Іноді ми з бабусею сиділи на ґанку і спостерігали за зірками. Були завжди дуже задоволеними, якщо вдавалося побачити падаючу зірку. Так непомітно пролетів час мого перебування в селі. Мені знову необхідно повернутися в місто, де немає такої природи і спокою. Я завжди буду згадувати, як провів літо, своїх сільських друзів і мою бабусю.

Попереду наближається осінь, значить знову чекає мене школа і мої однокласники, за якими я скучив за літо. Мені не терпиться розповісти їм, як я провів свої літні канікули і послухати їх історії.

Посилання на основну публікацію