Твір на тему «Емоційна побудова балади Жуковського «Лісовий цар»

Балада В. Жуковського «Лісовий цар» на протязі всього сюжету, починаючи з першого рядка, тримає читача в напрузі. Йде опис природи, що викликає тривожне відчуття: «під хладною імлою». Далі поет виводить образи батька і маленького сина, самотньо скачуть на коні. Відчувається, що в їх поїздці є якась необхідність. Фраза: «до батька, весь іздрогнув, малятко припав», смутно повідомляє про неблагополуччя, страху дитини.

Потім автор вводить образ Лісового царя, до якого відчуваєш суперечливі почуття. З одного боку – це цікавий казковий персонаж, який живе в незвичайному царстві, багатства якого В. А. Жуковський описує з великою майстерністю. Читаючи про вишуканих скарби Лісового царя, разом з поетом занурюєшся в світ, насичений почуттями і красою. Образ лісовика, на якого схожий Лісовий цар, що не настільки таємничий і фантастичний, він, більш земної і природний. А образ, взятий з датських переказів, складний і збірний, він доповнений яскравими фарбами. Очі його, блиснула на хлопчика, з одного боку, зацікавлюють і ваблять, нагадуючи зірки. А, з іншого боку, насторожують і лякають, нагадуючи, що світяться очі злих лісових духів, страшних нічних птахів.

Лісовий дух починає кликати хлопчика до себе. У цьому моменті вже явно відчувається неблагополуччя. Первинна напруга переходить в конкретне співпереживання дитині і його батькові. Вже зрозуміло, що вони з усіх сил намагаються врятуватися від біди. Різке обурення викликають слова царя про те, що хлопчик йому сподобався своєю красою, і тому Лісовий цар хоче розлучити його з батьком, відвести з реального світу в світ фантастичний. Він заманює дитини, який від страху все сильніше притискається до батька. Кульмінація несподівана, балада закінчується трагічно – смертю дитини. Не віриться в такий кінець, хочеться, щоб добро перемогло зло, як закінчуються казки. Але не завжди так буває в житті.

завантажити
1,94 KB 52

Посилання на основну публікацію