Твір на тему “Чуйність – що це таке”

Чуйність – це одна з найбільш важливих і потрібних рис характеру людини. Адже як ми всі знаємо, якщо ми будемо робити добро іншим, воно обов’язково повернеться і до нас.

Всю суть цього поняття можна визначити, як допомога нужденним. До таких людей можна віднести кого завгодно, нехай це буде твій друг, який опинився в складній ситуації і йому як ніколи потрібна твоя підтримка і опора, або це просто перехожий, якому явно потрібна допомога.

Будь-яке суспільство потребує чуйності. На мій погляд, кожна людина повинна розуміти і підтримувати один одного. Адже на цьому і засновано товариство.

Спостерігаючи зараз за людьми можна сказати, що їм не вистачає чуйності. Вони не вміють співчувати іншим, розуміти людей, які потрапили в складну ситуацію. Ніхто навіть не намагається звернути увагу на біду іншого. Але як тільки схожа ситуація виникає у нього самого, він намагається знайти вихід з неї, засуджуючи інших, тих хто не хоче або не може допомогти. Хіба так складно озирнутися навколо, може саме ти зможеш комусь у чомусь допомогти? Істинна просто – ми перестали розуміти один одного, кожен шукає вигоду для себе.

Таким чином наш світ все близький до розрухи. Але що ж можемо зробити ми? – кожен задає собі це питання. Все просто, треба бути більш чуйними один до одного, адже це і є життя – розуміти, підтримувати, співпереживати ближньому своєму.

Одним із прикладів чуйності може служити книга Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі». Справжня дружба і любов до людей, не давала головному герою книги залишити свого друга одного. Він залишався з ним у важку хвилину, хоч і знав, що за це її загрожує покарання. Ця книга не може залишити когось байдужим, вона показує не тільки всі цінності людські стосунки, а й їхні вади суспільства під час війни. На мій погляд ця книга одна з кращих уособлень чуйності.

З усього вищесказаного я можу зробити висновок, що все в цьому світі змінно. Стабільним залишаються тільки справжні, щирі, вірні люди. Тому потрібно цінувати своїх друзів, свою родину, так, як тільки їм не байдужа ваша життя. Тільки вони зможуть в повному обсязі відчути ваші переживання. Тільки вони зможуть розділити з вами всі радощі й прикрощі, які відбуваються протягом усього життя. І не в якому разі не треба забувати, що не тільки ви одні вмієте відчувати, тому потрібно цінувати почуття інших людей і по можливості допомагати один одного, адже як я говорив раніше добро завжди повертається.

Варіант 2

Ми живемо в сучасному світі комп’ютеризації і величезних швидкостей. Швидкий темп життя визначає її рівень. Зараз не потрібно знайомитися на вулиці або в кафе, щоб знайти друзів. Не обов’язково виходити з дому, щоб поспілкуватися з товаришами. Нас зближують технології. При цьому люди в буквальному сенсі перестали помічати один одного.

Мало хто кинеться в палаючу будівлю, щоб врятувати тих, хто там залишився. Зате кожен другий зупиниться подивитися і зняти трагедію на телефон. Чи не агресія, чи не жорстокість, чи не шахрайство так не шкодять людині, як байдужість. Адже все вищеперелічене відбувається з мовчазної згоди байдужих.

Ми легко проходимо повз, якщо бачимо, що комусь погано, боляче. Адже йому обов’язково допоможе хтось інший, а ми поспішаємо. Якщо на вулиці грабують і ображають безпорадного, ми поспішаємо подалі, в провулок. Адже, якщо втрутитися, то і нам дістанеться. Ми не караємо зло зі страху, байдужості. Тому воно росте, заповнюючи собою все нові простори.

Люди стали забувати що таке чуйність. Вона як і раніше живе в хороших книгах, які вчать нас не кидати товариша в біді, змушують замислитися над сенсом життя. У літературі чимало прикладів самовідданих, чесних, добрих персонажів, здатних жертвувати собою заради інших. А є приклади героїв, вони гадають тільки про свою вигоду, грошах і положенні в суспільстві.

Чуйність зберігає душу живою. Байдужість же робить нелюдським, черствим, байдужим. Таку людину вже нічого не радує, не викликає розчулення.

Я вважаю, що кожен може робити добрі справи. Адже комусь допомогти не так і складно. Це не вимагає великих фінансових і тимчасових витрат. Старші школярі можуть допомагати молодшим робити уроки, пояснювати незрозумілі теми, захищати від хуліганів. Або проводити загубився малюка додому. Допомогти бабусі донести щось важке або піднятися по сходах. А ті, хто молодший можуть іноді годувати вуличних котиків і собак.

Я думаю, чуйність, в першу чергу, починається з ставлення до тварин. Неможливо бути по-справжньому добрим до людей, якщо байдужий до болю і страждань тварин.

Чуйність і милосердя – подібні поняття. І їх дуже не вистачає в сучасному суспільстві. Потрібно бути добрішими один до одного.

Посилання на основну публікацію