Твір на тему «Бережи честь змолоду» (Капітанська дочка)

На уроках літератури ми познайомилися з повістю О. С. Пушкіна «Капітанська дочка», де найбільше уваги приділяється питанню честі. На прикладі двох героїв твору: Петра Гриньова та Олексія Швабріна автор показав нам як по-різному можуть поводити себе люди в однакових ситуаціях.

Петру Гриньову з самого дитинства вселяли, що він завжди і в будь-якій ситуації повинен бути чесним і благородною людиною. Гриньов був вихованою людиною і жив серед моральних людей з міцними моральними засадами. Відправляючи його служити, батько дав наказ: «служи вірно, кому присягнешь; слухайся начальників; за їх ласкою не ганяйся; на службу не напрошуйся; від служби не відвертайся; і пам’ятай прислів’я: бережи плаття нове, а честь змолоду». Гриньову тоді було всього 17 років, але йому дуже добре запам’яталися слова батька.

 

Коли Петро програв Зуріну сто рублів, незважаючи на протести Савельїча, він змусив його повернути програні гроші, так як це було справою честі. Так у творі ми вперше помітили благородство цієї людини.

У Білгородської фортеці Гриньову довелося познайомитися з Олексієм Швабріним. У цієї людини було гарну освіту, але при цьому він був корисливим, злопам’ятним і неблагородним. Швабрін з презирством говорив про мешканців фортеці, обмовив Машу тільки з-за того, що та не відповіла йому взаємністю; він постійно розпускав плітки і ніколи не карав себе за це – для нього це було буденною справою. Гриньов ж, виявляючи свою благородність, відразу ж заступився за даму і викликав Швабріна на дуель, хоча знав, що дуелі були заборонені. Просто Гриньов цінує честь людини так само, як офіцерську честь.

 

Коли почалася облога фортеці, Швабрін зрозумів, що перемога буде на боці Пугачова, і тому негайно перейшов на його бік. Для Гриньова ж було краще померти, ніж зрадити Батьківщині і порушити присягу. Від повішення Петро врятувався завдяки своїй доброті: у Пугачову він впізнав свого провідника, якого колись подарував заячий кожух; Омелян в свою чергу теж пам’ятав це прояв добра і помилував Гриньова. Пугачов запропонував служити йому, але Петро і відмовився, пояснивши, що вже присягнув служити імператриці і порушити клятву вірності не зможе. Гриньов чесно зізнався Пугачову, що якщо накажуть, то він буде боротися й проти нього. Але, незважаючи на це, Пугачов відпустив Петра.

 

У кінці повісті Швабріна стратять за зраду Батьківщині, але він встигає донести на Гриньова, що той був у хороших відносинах з Пугачовим. Маші вдалося домогтися справедливості і Петра звільнили від довічної посилання. Маша розповідає імператриці всю правду, хоча Петро з міркувань честі вирішив не говорити на суді про причетність Маші до цієї справи, щоб їй не довелося знову переживати ті жахіття, які вона перенесла у фортеці. Гриньов приходить на страту Пугачова, висловлюючи тим самим свою вдячність за порятунок Маші і їх щастя.

 

У своїй повісті О. С. Пушкін хотів показати, що честь у суспільстві не є пустим словом, в нього вкладено велике значення, і що людина честі набагато щасливішими і більш вдалими безчесного людини.

Посилання на основну публікацію