Твір на тему «Автор і оповідач в повісті Гоголя «Зачароване місце»

Ще одна повість з відомого циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки» – це повість «Зачароване місце». Дуже цікавим є те, що важко визначити, хто автор цих оповідань з повісті. Микола Васильович Гоголь стверджує, що дізнався про цих історіях від якогось пасічника. З цього можна зробити висновок, що справжнім оповідачем повісті «Зачароване місце» є пасічник. Але читаючи, з’ясовуєш, що пасічник Панько почув ці історії від якогось дяка. Але ось біда – дяк сам не брав участі в тих подіях, про які розповідає, адже на той період йому було всього лише 11 років. Він дізнався про них від свого діда.

Повість повідає нам про деяке зачарованому містечку. Дід вже знайомого нам дяка на ім’я Максим так танцював, що невідомо як, він опинився в цьому зачарованому місці. Чому в голову діда прийшла думка, що там обов’язково повинен бути скарб, адже місце зачароване. Пару раз дідок пробував дістати його, риючи землю. І коли нарешті йому пощастило це зробити він повернувся додому. І навіть те, що його облили помиями ніяк не вплинуло на настрій діда Максима і він залишився задоволений собою, адже в його руках був великий скарб.

Але велике розчарування чекало дідуся тому, що замість скарбу в котлі були всякі непотрібні речі і нічого цінного. Потім дід всім говорив, що ігри з чортом погано закінчуються.

Здавалося б, цілком нормальна, реальна історія, якби не одне але. Розповідають цю історію через треті руки. Дяк почув її від свого діда, пасічник – від дяка, а Микола Гоголь – від пасічника. Сам Гоголь навряд чи вірить в те, що історія існувала в реальності, але для його фантастичного циклу – це те, що потрібно.

Виходить, що повість «Зачароване місце» – це розповідь про оповідання. Таким чином, можна побачити думки, почуття головних героїв, які жили давним-давно.

Посилання на основну публікацію