✅Твір «Моя улюблена домашня тварина – папуга»

У нас вдома живе папуга. Він з’явився у нас 2 роки тому. Приніс його тато від друга з роботи. Ім’я йому вибирали два дні. Пропонували назвати Червоним, Ципою, Кешою, Петром. Але вибрали ім’я Жора.

Жора – хвилястий папуга. Мордочка у нього біла, тіло блакитного кольору. Хвіст та крила сірі з білими хвилями.

Перший тиждень у папуги не було клітини. Але у вихідні ми сходили і купили її. Перші пів року Жору з клітки не випускали. Потім він почав літати по квартирі. Коли ми його випускаємо, то закриваємо всі вікна, а двері тримаємо відкритими, щоб його не затиснути. Коли наш домашній папуга літає, то любить сідати на людей. Він сидить на плечі, на голові, на нагрудній кишені і може таким чином подорожувати з кімнати в кімнату. Жора любить стрибати по м’яких іграшок.

Мій папуга не дуже добре розмовляє. А коли говорить, то не розуміє сенс слів. «Жора хоче їсти» – перша фраза яку він вивчив. Найчастіше він говорить саме її. Мама навчила його фразі «Мама – красуня». Ще він говорить фрази «Сам дурень» і «Страшна справа», чим часто веселить гостей.

Нещодавно ми його втратили. Була субота і вдень я помітив, що папужки з ранку не бачив. Запитав у всіх, але ніхто його не знав де Жора. Ми його пошукали, але вдома його не було. Клітка була відкрита і ми подумали, що він міг полетіти в вікно назустріч весняному сонцю. Я з татом пішли шукати його, обійшли сусідні двори і попрямували в сторону гаї. Але тут дзвонить мама і каже: «Знайшла втікача, в туалеті він на верхній полиці сидів. Тому ми його і не помітили. »Ми задоволені пішли додому. З того часу йому від нас ніде не сховатися.

Ми всією сім’єю дуже любимо нашого домашнього папужки.

Посилання на основну публікацію