Твір “Моя подруга”

У кожної людини є друг або подруга, без якого життя було б не настільки цікава. Друзі – це радість, яскраві фарби в життя, багато емоцій і веселощів. Це люди, з якими хочеться пройти життя. Вони вриваються в наші долі і залишають там частину себе, зайнявши невелике місце в серці. Життя йде, ми дорослішаємо, а справжні друзі з нами назавжди.

Є подруга і у мене. Про неї я напишу в творі на тему: моя подруга за 4 клас. Звуть мою подругу Маша. Чи знайомі з подружкою з самого народження, адже наші батьки також кращі друзі і постійно зустрічаються. Ось і вийшло, що з Машею ми з народження ділимо іграшки. Незважаючи на те, що в ранньому віці ми билися за іграшки, через дев’ять років ми стали не розлий вода. Живемо з подругою в одному будинку, в одному під’їзді. Ми ходили в один садок і ось зараз ходимо в одну школу, і вчимося в одному класі. З моєю подругою ми сидимо за однією партою. Куди б ми не пішли, ми завжди разом.

У творі про мою подругу, хочеться відзначити її якості. Це позитивна людина, веселий, добрий, чуйний. У Маші веселу вдачу і легкий характер. Вона допитлива, багато читає, а після розповідає мені про все, що дізналася. Маша життєрадісна дівчинка і з нею не буває нудно. У кожній ситуації вона знаходить позитивні моменти. Продовжуючи писати про мою подругу, скажу і про її товариськості. Адже їй вдається знаходити мову з усіма, що не скажеш про мене.

Думаєте, в наших відносинах все ідеально? Помиляєтеся. У нас бувають сварки. Але радує, що вони не тривалі. Не минає і дня, як ми вже миримося і продовжуємо дружити. Маю велику надію, що нашу дружбу не зруйнує час і через роки будемо дружити не тільки ми, а й наші діти.

Посилання на основну публікацію