Твір-міркування “Весняний ранок”

Як прекрасно прокинутися рано весняним ранком, підійти до вікна і відкрити його навстіж. Постояти біля відкритого вікна вдихнути запах свіжої зеленої трави, аромат квітів ростуть поруч з будинком, свіже повітря протікає поруч річки.

Весняним вранці навіть сонечко виглядає веселіше, ніж зазвичай. Кругом пурхають, перелітаючи з квітки на квітку, метелика. Дзижчачи літають метушливі бджоли. Весняний ранок наповнене красою руху, взимку такого не побачиш.

Для птахів, весняний ранок – це час приємних турбот. Вони починають ранок з пісні, а закінчивши свій казковий концерт, починають працювати. Вони збирають все, що придатне для будівництва свого гнізда. Яка – то з птахів зголоднівши за звичкою села в годівницю, що висить на дереві, і клює корм. Ніжачись в променях весняного сонечка, дрімаючи, лежить кошеня, а ніжний вітерець перебирає його шерсть.

Весняним вранці, коли на галявині прокидаються, ніби сонечко, кульбаби можна відвести очей від цієї краси. Весняний ранок – це така дивовижна пора, коли прокидається вся природа, а разом з нею прокидаються і люди.

Дуже приємно починати своє весняне ранок, спостерігаючи за всім тим, що оточує тебе. Весняний ранок – це зародження нового дня і нових турбот. Який б не була погода цього ранку сонячної або дощової – це ранок прекрасно при будь-якій погоді. Адже весняний ранок прекрасно, яким би воно не було.

Хто не застав весняний ранок, той запізнився в весну! Так давайте ж насолоджуватися весняним ранком і самої весни, кожним їх ним миттю.

Варіант 2

На вулиці весна. Світає рано. Вранці поки ще прохолодно. Але кожен новий день радісним співом зустрічають птиці. Я лежу і слухаю їх. Я думаю про те, що добре було б навчитися розрізняти пташині голоси.

За моїм вікном росте береза. На її гілочках з’явилися маленькі зелені листочки. Вони тремтять навіть від слабкого вітерцю.

Ще ранній ранок. Мене розбудили яскраві промені сонця. Вони заглядають в мою кімнату. У ній вже дуже світло і тепло.

За вікном висить годівниця. Взимку до нас часто прилітала синичка. І ми з мамою вирішили зробити для неї столову. З тих пір пташка щодня з’являється підкріпитися.

Цим весняним ранком вона знову прилетіла до годівниці. Пташка була не голодна. Сніг давно розтанув. Корм тепер можна знайти всюди. Вона перевірила свою їдальню. Клюнула пару крихт. І залишилася задоволена. Синичка тоненько защебетала і полетіла.

За вікном видніються розпустилися головки мати-й-мачухи. Вони схожі на маленькі сонечка. Раніше мені подобалося їх збирати в букетики і ставити у вазу. Ось тільки радують вони не довго. Швидко згортають свої жовті голівки. Краще милуватися ними з боку. З нашого вікна на теплом пагорбі цвіте їх ціла галявина.

Ранок таке сонячне і тихе. Природа рада весни, вона прокидається. Великий рудий кіт з’явився з-за рогу. Він досить моргає на сонці і не поспішає ховатися.

І раптом я помічаю незвичайну красу. На підвіконні в моїй кімнаті давно живе кактус. Деякі види таких рослин цвітуть тільки раз в житті. І він один з них. Величезний квітка розташувався на самій вершині кактуса. Він був білого кольору з великими виступаючими тичинками. Мені стало дуже весело. Від такого доброго ранку навіть кактуса захотілося заховати на час свої колючки і показати всім, яким красивим він може бути.

А мені пора збиратися в школу. Який чудовий день чекає мене попереду!

Варіант 3

Я дуже люблю весну. Це прекрасна пора, коли все навколо оживає, пробуджується від сну. У цей час починають повертатися птиці в рідні місця, чути їхні численні веселі пісні.

Як прекрасно весняний ранок. Прокидаєшся, а тобі в віконце світять перші теплі промінчики сонця. Відкриваєш віконце і чуєш, як прекрасно співає свою пісню соловей, як горобці перестрибують з гілки на гілку. Виходиш на подвір’я і спостерігаєш пробудження перших квітів. Минають дні, і весняний ранок стає ще цікавіше. Сонце світить все яскравіше і гріє землю все більше. На вулиці стає тепліше, світліше і веселіше. Скоро з’являються перші листочки на деревах і розпускаються квіти.

Щоранку навесні незабутньо і прекрасно по-своєму. Неможливо не радіти маленьким крапельок роси на тільки що зійшла травичці. Неможливо не милуватися красою пожвавлення природи. Адже вона, як і ми, люди, прокидається від сну, приводить себе в порядок, збирається, насичується фарбами і радує нас.

Я дуже люблю весняний ранок. Для нас, учнів, весна асоціюється зі швидкими літніми канікулами і цього не можна не радіти. Та й до того ж, нарешті, закінчилися зимові холоди, коли вранці навіть вилизати з під ковдри не хочеться, тепер же все навпаки. Хочеться якомога швидше вибігти на вулицю і радіти новому дню, яскравого, світлого і просто прекрасного.

Весняний ранок – прекрасна пора, коли ти стаєш вільним свідком всього прекрасного. Ти спостерігаєш за кожною пташкою, кожним жучком і комахою, що не менше радіють приходу весни.

Ось уже пролетіла маленька метелик, яка зовсім недавно розправила свої крила і навчилася парити в повітрі. На дереві вже чути щебет маленького пташеняти, який тільки-тільки пробився з шкаралупи. І всі ці прекрасні звуки і миті можна вловити вранці, поки немає метушні, поки нікуди не поспішаєш, а просто насолоджуєшся прекрасним весняним ранком.

Посилання на основну публікацію