Зміст статті
Варіант 1
З роботами цього чудового поета моє знайомство відбулося ще в дитячому садку. Якось на одному з ранків, присвячених природним багатствам, я продекламувала вірш Єсеніна «Береза». Ці рядки про білоствольну красуню мені запам’яталися на все життя.
Скільки душевного тепла, добросердя у них відображено. Берізка відображала всю красу російської краси, рідної домівки. Протягом усього життя поет ставився з любов’ю до рідного дому. Може бути, саме тому мені так дороги поетичні роботи віршотворця. Адже я поділяю таку любов повністю.
Сам Єсенін зізнався якось раз в тому, що його лірика цілком присвячена самим відкритим почуттям до Батьківщини. Його слова ще раз підтверджують, що одним з основних місць в поезії була тема любові до Батьківщини.
Мені подобається зачитуватися його віршами, оскільки в них поет ніжно і мелодійно відгукувався про російських природних красу, а я теж люблю лежати в чистому полі серед пшеничних колосків і милуватися синім небом, прогулюючись по лісі, обіймати білоствольні берези і вдихати їх чистий аромат.
Саме про ці відчуття і почуття писав Сергій Єсенін. Цікаво те, що поет настільки був, проникнуть любов’ю до рідних місць, що навіть, коли подорожував за кордоном, возив в своєму валізі жменю російської землі.
Найцікавішим в його творчості для мене стало те, що деякі пісні в музичному світі виконуються саме на вірші прекрасного поета. Та й сам Єсенін людина була велелюбним і трепетно ставився до своїх рідних. Свою матір і сестру він називав ласкавими іменами.
Тому і твори його читати легко і просто, адже вони написані з особливою теплотою. Часом мені здається, що Єсенін писав всі свої творіння саме для мене. Трагічна смерть Єсеніна потрясла багатьох шанувальників його творчості. Вивчаючи його твори можна зрозуміти, що у нього було багато недоброзичливців, і можливо він був убитий.
Але його слава не стемніє. Творчість поета приваблює читачів не тільки у нас в країні, але і за кордоном, і він довго ще буде залишатися в наших серцях.
Варіант 2
Мій улюблений поет срібного століття – Сергій Єсенін. Його ім’я відоме в усьому світі. Але він перш за все поет, що оспівує Русь. У його віршах відчувається серцева теплота, любов до рідної землі, до свого народу.
Дитинство і юність Єсеніна пройшли в селі Константинові, на високому березі Оки. Майбутній поет ріс серед роздолля середньоросійської природи, і вона навчила його любити все навколо. Уже в перших віршах поета відбивається багатобарвний і радісний світ, який наповнений звуками, запахами, фарбами.
Єсенін чує музику в зимовій хурделиці, бачить сніговий килим, розшитий метелицею, струнку берізку порівнює з дівчиною, а її сміх – з дзвоном гілок берізки. Улюблені кольори поета – золотий, синій, блакитний. Вони символізують стан душі.
Поет любить все живе – звірів, птахів, домашніх тварин. З глибоким співчуттям розповідає він про собаку, у якої втопили цуценят, про старезну корову, про лоша, надумав обігнати поїзд. Єсенін не міг зрозуміти і прийняти жорстокості до людей і тварин.
Одна з особливостей творчості Єсеніна – його звернення до фольклору: з народної поезії він черпає окремі образи, сюжети, мотиви, за допомогою яких висловлює свої почуття, враження.
Значне місце в творчості поета займає любовна лірика. Але про які б переживаннях поет не писав – радості зустрічі, тузі розлуки, смутку, розпачі – тема любові зливається з основною єсенінською темою – темою Батьківщини.
Мені в творчості Єсеніна найближче рядки поета, в яких він оспівує «країну березового ситцю», милується широчінню степових роздолля, синню озер. Майже в кожному вірші поета присутнє відчуття рідної землі. Саме чудове твір у Єсеніна, присвячене Батьківщині, – «Русь». У ньому він говорить про свою любов до Росії, передає біль і смуток за долю рідної сторони.
Кращі свої вірші Єсенін створює в період 1924-1925 рр.. У вірші «відрадила гай золотий …» ми бачимо вражаючий образ гаю, яка щось вже «відмовила». Від гаю погляд поета звертається до неба – з’являється образ журавлиної зграї, що є виразом смутку та печалі. Поетом опановує скорботу про швидкоплинність життя. У вірші «Не шкодую, не кличу, не плачу …» поет сумує за що йде молодості і подумки звертається до рідного краю, називаючи його «країною березового ситцю».
Сергій Єсенін – народний поет. Недарма так легко співаються пісні на його вірші. Його поезію відрізняє вміння бачити красу в усьому, що нас оточує. Єсенін прожив коротке, але насичене життя і залишив нам багату поетичну спадщину.