Твір “Мій пес Мухтар”

У мене є собака, його звуть Мухтар, але я в основному його покликом муха. Він відгукується на цю кличку значить розуміє, що звертаються саме до нього. Муха у ніс з’явився щеням. Він був такий маленький, я навіть бачила як у нього відкриваються очі. Вони ж народжуються зовсім сліпі. Бачила його перші кроки, це було так смішно дивитися, як він перевалювався з боку на бік, як ведмедик клишоногий.

Коли він трохи підріс я його почала вчити всякими командами. Я його вчила ходити зі мною поруч, коли я йому віддавала команду, він її виконував, це було так здорово і йому теж подобалося. Він навіть навчився приносити палицю, а найбільше він любив грати м’ячиком. Муха приносив мені його і просив з ним пограти. Ми з ним постійно ходом на прогулянки ми бігаємо один за одним. Йому так подобається. Коли я від нього ховаюся, а він не може мене знайти Муха починає гавкати, напевно можна сказати і так виходь я здаюся. Я так його люблю, свого Мухтара.

Посилання на основну публікацію