Твір “Мій дім”

Рідний, милий серцю дім! Як добре повертатися в цю обитель батьківської любові, турботи і розуміння! Як чудово прокидатися від ароматного запаху печуться млинців. І як добре в цьому домі відчувати чоловічу підтримку, яку безоплатно забезпечує люблячий батько і нескінченну материнську турботу!

Неможливо висловити словами всю вдячність мамі. Адже саме вона оберігає від негараздів і створює затишок в домі. І саме вона щодня піклується біля плити, готуючи оригінальний вечерю. Неможливо висловити всю глибину подяки за чоловічий батьківський працю, що забезпечує нашій родині безбідне існування.

Мій дім відносно невеликий, п’ятиповерховий і розрахований на 150 квартир. В одній з них живу я – в двокімнатній квартирі, на третьому поверсі. У нас світла квартира, з усіма необхідними зручностями. Дорослі розповідають, в що в їх дитинстві мати вдома кольоровий телевізор, вважалося недозволеною розкішшю.

Сьогодні, завдяки досконалішим технологіям, практично у всіх є комп’ютери, розумні пральні та посудомийні машини, мікрохвильові печі, миючі пилососи і ще багато іншої техніки, створеної в допомогу господиням.

Зовсім недавно ми купили цуценя і тепер наш дім змінився на краще, в ньому стало набагато веселіше. Хоча і турбот додалося, але вони такі приємні і виправдані, що їх можна і не помічати.

Влітку я часто буваю у бабусі в селі. Сільські будиночки із завидною простотою відрізняються від «міських модниць». У бабусі в домі спокійно і надійно. У селі можна з компанією місцевих хлопчаків і дівчат побігти до річки, купатися або ловити рибу з дідом. А можна відправитися з дорослими в ліс за ягодами. Яке смачне і ароматне варення виходить з лісових дарів. Ще в селі можна гуляти до темна і зовсім не страшно – всі свої. Тільки от потім важко прокидатися рано вранці завдяки живому сільському будильнику – півню.

За розкритим вікном бажає доброго ранку усипана квітами черемшина, а на столі, поруч зі свіжим букетом польових ромашок, тебе вже чекає ціла тарілка смачних оладок з джемом або зі згущеним молоком.

Але канікули закінчуються і доводиться повертатися в галасливий місто. Де на порозі квартири, виляючи хвостиком, тебе радісно зустрічає вже полюбився щеня. Починаються шкільні будні, які неодмінно супроводжуються сімейним життям в моєму рідному і нескінченно улюбленому домі.

Посилання на основну публікацію