Твір “Дитина і дорослий світ”

Чому всі діти хочуть стати дорослими, а повні досвіду і мудрості старше покоління завжди згадує дитинство з радістю і ностальгією, а можливо з бажанням повернутися в дитячі роки? Чому ми часто говоримо про дітей і про дорослих як про двох абсолютно різних світах? У всі часи мислителів цікавило питання конфлікту поколінь, конфлікту двох світів: старого, досвідченого і молодого, але сповненого енергії та запалу змінити все навколо. Іван Тургенєв висловив цей конфлікт в простому назві свого твору «Батьки і діти». Так яке ж місце в цьому дорослому світі займає молодий, ще не до кінця сформований індивід, що чекає його в майбутньому, які виклики і випробування йому потрібно подолати, щоб не бути для наступної молоді втраченим покоління? Спробую розібратися з цією масою питань на своєму власному прикладі, і в першу чергу сам для себе. Самоаналіз проведу. Або як пишуть і говорять вчені – рефлексію.

Коли мені ставлять запитання про вік, то мені часто хочеться його перебільшити, щоб здаватися старше, а значить солідніше. Чи говорить це про те, що я хочу бути дорослим? Так звичайно. Але коли я дивлюся на своїх батьків, вчителів, то я відчуваю невпевненість. Адже вони постійно про щось переживають, у них навіть не вистачає час на радості. Ось мій дядько, наприклад, взагалі не звертає увагу на музику в своїй машині. Чому? Тому що вона йому вже не цікава, у нього купа проблем, турбот. А в школі він грав на гітарі. Парадокс? Життя дорослих просякнута ними. Тому, мінус перший дорослого світу – відповідальність за все, і як наслідок, постійне занепокоєння.

З першого мінуса випливає другий. Дорослі освоюють тайм-менеджмент. Хто не знає, це мистецтво керувати своїм часом. Так ось, їм вічно не вистачає часу, батьки сваряться про те, хто буде забирати дитину зі школи, мій батько не може прийти на концерт де я, можливо, буду головною зіркою, а начальники різних рангів можливо взагалі не бачать своїх дітей. Чому все це? Часу у дорослих категорично не вистачає. А ось пам’ятаю я цілий день чекав приходу гостей, так я не знав що робити, щоб цю мить настав. Складалося враження, що пройшла вічність, а насправді всього півдня. А дорослим вічно часу не вистачає.

Це тільки частина мінусів дорослого світу. Але ж саме дорослі стають успішними і знаменитими. Чому? Та все тому, що саме складності відкривають нам реальні перспективи. Саме наша особиста відповідальність здатна вести нас до успіху. Але найголовніше, що через це проходили всі. Хтось краще, хтось гірше. Всі крокують у дорослий світ, всі стають його частиною.

Таким чином, потрібно пам’ятати, що дорослий світ сповнений труднощів і випробувань, проте це справжній океан, який сповнений небезпек, але моторошно цікавий, а найголовніше, відкриває великі горизонти. Головне, що потрібно пам’ятати дітям: на все свій час. Ми встигнемо стати дорослими. А зараз потрібно цінувати дитинство, радіти йому, розвиватися, вчиться, щоб шлях в океан дорослого світу нам не був таким важким.

Посилання на основну публікацію