“Прощай зброя” короткий зміст

У романі Ернеста Хемінгуея «Прощавай зброя» (короткий зміст) охоплюється період 1915-1918 рр. Дія відбувається на італо-австрійському фронті. Лейтенант санітарних військ американець Фредерік Генрі служить в італійській армії, вступивши в неї добровольцем. Роман починається з періоду затишшя перед нападом. Офіцери розважаються хто як може, не нехтуючи навіть вульгарними жартами щодо полкового священика. В англійський госпіталь, який розташований по сусідству, приїжджає Кетрін Барклі, молода медсестра, наречений якої загинув у Франції.

Уже приходять перші повідомлення про настання, і для поранених терміново потрібно розбити перев’язувальний пункт. На іншій стороні річки знаходяться австрійські частини. В цей складний період Генрі доглядає за Кетрін, але спочатку їх відносини якось не особливо налагоджуються. Йому стає тоскно і самотньо. На наступний день стало відомо, що санітарні машини повинні виїхати через майбутньої нічної атаки в верхів’ях річки. Перед від’їздом Генрі бачиться з Кетрін. У розташуванні багато незадоволені війною, але бояться покинути фронт через загрозу шкоди рідним з боку влади. Але все ж змушені воювати.

Атака почалася. В бліндаж з лейтенантом і шоферами потрапляє бомба. Генрі поранений, але абияк намагається допомогти вмираючому шоферу. Генрі готують до відправлення в центральний госпіталь в Мілані. Але як раз туди відправляють і Кетрін Барклі. У госпіталі Генрі на коліні роблять складну операцію. Потім він зустрічає Кетрін. Коли Генрі міг пересуватися на милицях, то вони більше часу проводили разом – і вдень, і вночі. Вони виглядають, як подружня пара, але офіційно узаконити свої стосунки їм не вдається.

Минуло кілька місяців. На фронті становище стає важким. Обидві сторони вже втомилися воювати. Генрі наказали повертатися в частину. Але при від’їзді він дізнається, що Кетрін вже три місяці носить його дитину. Після повернення в частину він вже не застає деяких своїх знайомих. Та й погляди на життя істотно змінилися. Він також продовжує роботу санітара. В одній з поїздок бригада Генрі застряє в бруді і далі їм доводиться йти пішки. У пусти їх зупиняє італійська жандармерія. Їх увагу привертає американський акцент Генрі. Його хочуть розстріляти, але йому вдається втекти. Стрибнувши з розгону в річку, він пливе під водою. Пірнаючи і виринаючи, йому вдається втекти від погоні.

Відірвавшись від переслідувачів, Генрі твердо вирішує покінчити з війною, так як залишок свого життя хотів провести в достатку і проводити більше часу з Кетрін. Як би не старався Генрі поблизу коханої жінки забути те, що сталося, але все одно час від часу війна нагадувала про себе. Вже скільки вона забрала життів, а скільки ще забере. Всі ці думки не покидали Генрі навіть тоді, коли він був оголошений ворогом. Він побоювався, що якщо його без форми побачать на вулиці, то негайно розстріляють. Але все ж хтось доніс на нього про його місцеперебування. Генрі і Катрін допомагає бармен, який описує їм маршрут слідування до Швейцарії.

Ніби як вони врятовані, проводячи час в дерев’яному будиночку в Монтре. З газет постійно дізнаються, що війна ще не закінчена. Наближався термін пологів Кетрін, але у неї були проблеми – її таз був узковат. Вони більше часу проводять разом. Як би вони ховалися, але все ж їм потрібно було виходити в люди, так як у Кетрін починалися сутички. Їй роблять кесарів розтин, де дитина народжується мертвим, та й сама Кетрін вмирає. Ось так Генрі розуміє, що будь-яку людину наздоганяє смерть, і які б перешкоди не зустрічалися в дорозі, все одно всьому є кінець в цьому світі.

Посилання на основну публікацію