Про що змушує задуматися роман “Злочин і кара”

Великий філософ, психолог сімнадцятого століття, – це, безумовно, Федір Михайлович Достоєвський, який, написавши знаменитий роман «Злочин і кара», зміг торкнутися людську свідомість.

Головним героєм цього твору є Родіон Романович Раскольников, у якого була особлива мета: домогтися в світі справедливості. Бідність, загнаність, рішення допомогти своїм близьким – все це штовхнуло героя до вбивства мерзенної і заможної старої лихварки. Мріє про те, що гроші можуть піти на благо іншим людям, Раскольников створив власну теорію. Однак, як видно, вона не виправдала себе. Причиною зла Родіон Романович вважав саму природу людини. Персонаж стояв перед питанням: «тварь він тремтяча» або все-таки «право має». Порахувавши, що він «справжній господар», що може спокійно вершити за Всевишнього правосуддя, герой серйозно помилився, тому що згодом приходить до переосмислення цінностей моральних.

Виявляється, що вбивство не може ні чіпати людини, який і підняв руку на убієнного. Розуміється, що помстою правосуддя ніяким чином не доб’єшся. Запам’ятовується на все життя, що після скоєного злочину є наслідки і нічого назад вже не повернути. Теорія Раскольникова просто-напросто розламується на частини. Все-таки вбивство ще як чіпає, не дає спокою думкам. Приходить усвідомлення того, що лише «хотів Наполеоном зробитися», мріяв надати допомогу коханій матері і сестри. А на самій-то справі не можна ділити всіх людей на поганих і хороших, брати на себе обов’язок вершити діяння, судити оточуючих. І незабаром Раскольников це зрозумів.

Роман змушує задуматися над суттю самої людини: ніколи не варто в свої думки впускати теорії, що були на розумі у Родіона. Важливо не тільки керуватися помстою та осліплений спрагою правосуддя, а іноді осмислювати тверезо ситуацію, розуміти, до чого все може привести.

Твір Достоєвського дозволяє поміркувати над вчинком головного героя. Варто задуматися: чи потрібно вбивати багатого заради звершення правосуддя? Чи можна все життя лише мстити, так будувати криваві теорії? Чи варто ставати вбивцею? І чи можна прийти до сприятливого результату через смерть одного важливого людини? На всі питання відповідь одна: немає! І розуміється це після прочитання роману «Злочин і кара», яке ніяк не може ні залишити людину без уваги!

Посилання на основну публікацію