Повідомлення про життя в монастирі Києво-Печерської лаври

Тези:

  • Києво-Печерська Лавра – будинок грамотних людей минулого.
  • Праця ченця в обителі – різноманітний і цікавий.
  • Обряд постригу в монастирі перетворював послушника в ченці.
  • Середньовічні нападу і набіги татар на монастирі припинилися в 16-м столітті.
  • Сучасні монахи Києво-Печерської Лаври щодня зустрічають натовпи туристів і паломників.

Життя ченця Києво-Печерської лаври 17-го століття була цікавою і насиченою. З 17-го століття при монастирі працювала друкарня, серед братії зустрічалися грамотні люди, розумні друкарі церковних книг. А до того Києво-Печерська лавра була місцем для збору переписувачів книг, староруських каліграфів.

Жили тут тільки чоловіки, так як обитель чоловіча. Київ в 17-м столітті, наприклад, вже був великим містом, в ньому проживало вже 15 тисяч осіб. Але в обителі можна було вести усамітнене життя, окрему від мирської і міський.

Чернець Лаври міг працювати в городі, скотар або пташнику, на кухні обителі або в трапезній, де часто приймали гостей і численних паломників: в монастирі зберігалося чимало чудотворних ікон. Наприклад, знаменита ікона Успіння. А міг працювати і в бібліотеці Лаври, в ризниці. Міг завідувати начинням для храмових обрядів в ризниці, цінних архівом Лаври, який збирали з 16-го століття: попередній згорів під час пожежі в обителі (Лавра бере початок від 11-го століття). > Пострижений монах, тобто вже прийняв обітницю зречення від мирського життя, як і зараз, відрізнявся від послушника. Останній, поживши в монастирі якийсь час і відбувши послух, міг вільно піти в світ назад.

Якби монах Києво-Печерської Лаври народився ще раніше, за часів нашестя Батия, йому довелося б, напевно, не раз покидати рідний монастир під час його руйнувань ордою. На жаль, довелося б бачити і загибель товаришів при штурмі укріплень обителі. Монголи ж тоді не воювали проти християнської віри цілеспрямовано, вони просто розорялі київські землі.

З кінця 17-го століття Києво-Печерська Лавра, як будь-який інший великий монастир або місто Європи, був укріплений за допомогою кам’яних стін. Тепер нападу татар або турків через тридев’ятому земель можна було не побоюватися.

Сьогодні монахи Лаври – люди сучасні. Вони як і раніше не одружуються і не зустрічаються з дівчатами, але вже давно не живуть відрізані від світу. Лавру щодня відвідують натовпи туристів і туристок. В обителі стоять комп’ютери, вчаться студенти трьох навчальних закладів: духовні семінарії і академії, училища культури. Відокремлений куточок пустельників перетворився в помітне місце збігу народу.

Посилання на основну публікацію