Повідомлення-доповідь про самураїв

Самураї – це середньовічні японські лицарі, воїни. Слово «самурай» походить від японського слова «служити». Мається на увазі військова служба на благо японського імператора. Всі вони були дворянами, дрібними феодалами. Прості люди не могли бути самураями. Багаті самураї шили в розкоші і мали в країні великий вплив.

Самураї в Японії з’явилися ще в 7 столітті. На чолі їх стояв головний воєначальник, іменований сьогуном. Іноді число самураїв в країні було невеликим, туди входила лише еліта, іноді туди набирали мало не всіх японців без розбору.

Справжній самурай слідував кодексу військової честі, що звався Бусідо, що в перекладі з японської означає «Шлях воїна». Стійкість і хоробрість, відсутність страхів взагалі, стриманість почуттів, витривалість перед обличчям життєвих поневірянь – ось ідеали виховання самураїв. Кращим самураєм вважався той, який міг пожертвувати собою заради товариша в бою.

Молоді самураї навчалися терпіти голод і спрагу, обходитися без сну, загартовуватися на холоді. Їх вчили зневажати біль і терпіти її без стогону і крику. Смерть теж не мала лякати справжнього самурая. У разі ганьби для самурая навіть почесним вважалося зробити собі харакірі – тобто розпороти живіт собі своїм коротким мечем, ніж жити з плямою ганьби.

Основна зброя самурая – це два коротких меча, якими слід було володіти досконало. Також самураї відмінно володіли стрільбою з лука: цибуля значних розмірів входив в комплект самурайського озброєння і зброї. У кожного впливового клану японських феодалів був свій загін самураїв. Під час міжусобиць феодалів часто траплялося так, що самураї Японії билися один з одним. Траплялося, що клани самураїв, власне, правили самою країною замість імператора. Той і слова сказати не смів.

Посилання на основну публікацію