Образ Герасима в оповіданні «Му-Му»

Розповіді великого російського письменника І.С. Тургенєва займають важливе місце в російській культурі. Одне з найвідоміших творінь автора – оповідання «Му-му» – у всій повноті вимальовує перед читачем образ Російської імперії і кріпацтва дев’ятнадцятого століття. У ньому Тургенєв створив один з найтрагічніших образів вітчизняної літератури – кріпосного глухонімого мужика Герасима, чия доля наочно показує весь жах кріпосного права.

Його історія починається в глухому селі, де Герасим прожив більшу частину життя. Він справно працював в поле, успішно вів господарство, як і належить чесній орачеві. Але доля звела його з вдовою панею, яка забрала його в Москву, зробивши своїм двірником. Через скороминущої примхи він був насильно поміщений у ворожу міське середовище. Герасим погано прижився в Москві, робота була надто простий і не задовольняла його, а челядь, що оточувала бариню, побоювалася його за похмурий і грізний вигляд. Однак Тургенєв показав, що під личиною недалекого мужика ховається ніжна, добра натура. Полюбив дівчину Тетяну, Герасим оточив її турботою, постійно даруючи її подарунки і навіть змітаючи бруд з її шляху. На жаль, добрі наміри цього глухонімого велетня викликали у оточуючих тільки сміх, а сама Тетяна відчувала до раптового благодійнику тільки страх. Лише через кілька років вона нарешті зрозуміла щире почуття Герасима, але було вже пізно. Зрештою, двірник знайшов єдина жива істота, з яким він відчував себе щасливим. Бездомна собачка Му-Му стала віддушиною для сільського мужика. Але знову саме пані зруйнувала, здавалося б, наладившуюся життя героя. За її капризу собаку спочатку прибрали з двору, а потім, коли Му-Му самостійно повернулася до свого господаря, наказала втопити собаку. З важким серцем Герасим виконав її волю, але саме цей удар став останньою краплею. Втративши останню ниточку, що зв’язувала його з Москвою, він звільнився від страху перед владною панею і самовільно повернувся в рідне село.

У вигляді глухонімого Герасима перед нами постав весь російський народ, яким його бачив Тургенєв. На перший погляд він здається забитим, бідним і грубим, нездатним відповісти своїм кривдникам. Але під зовнішньою оболонкою ховається багатий внутрішній світ і твердий, принциповий дух, який ніхто і ніколи не зможе зламати.

Посилання на основну публікацію