Міні-твір «Що таке краса?»

Кожна людина вкладає в слово “краса” своє поняття. Для кого-то це природа, для інших – внутрішній світ людини, для третіх – дещо не видиме зором, але відчувається душею і серцем.

У світі зустрічаються і ті люди, які захоплюються голодним зброєю, полюванням, …. Але для мене це не краса, так як все це асоціюється зі смертю, причому з болісною смертю. Тобто зовні, може бути, це все і привабливо, але якщо заглянути в «душу» – то все це несе негатив.

Теж саме можна сказати і про людей. Так, зовнішність буває і красивою, але варто заглянути в «серце» людини, як побачиш там порожнечу або «чорну діру». Іншими словами краса уособлює доброту, щирість і підтримку. Хіба ні?

Буває стоїш на березі річки: навколо зелена природа, пташки співають, свіже повітря, легкий подих вітру, відчувається легкий запах польових квітів – відпочиває душа. Чи не це справжня краса? Може бути, краса – це те місце, де ми відчуваємо себе спокійно і відпочиваємо душею, при цьому насолоджуючись фарбами неосяжної природи?
Краса – вона таїться в дрібницях: в першому весняному квітці, в народженні всього живого, в радості близьких, в добрих вчинках і очах батьків. Іншими словами в усьому тому, що ні намагається здаватися краще, а є не підробленим, не штучно, живим і справжнім.

У повсякденних турботах люди почали забувати, що таке краса, і все більше покладатися на стереотипи і загальне громадську думку. Люди стали зневажати тих, хто з якихось параметрах відрізняється від них або виділяється. Наприклад, руді люди або інваліди. Хіба все люди не привабливі? Чому ми всі дивимося на зовнішню оболонку і ніколи не заглядаємо всередину? Може бути саме там захована та людяність, якої не вистачає в сучасному світі.

Красу, як і любов, не можна купити ні за які гроші. Краса – гармонія не тільки з природою, а й самим собою. Досягаючи внутрішньої гармонії, людина набуває дар бачення краси душі всього живого на Землі.

Посилання на основну публікацію