Короткий зміст «Пікової дами» Пушкіна

Починається розповідь з опису гри в карти в довгу зимову ніч у конногвардійці Нарумова. Після гри всі присутні збираються за столом повечеряти. Серед них знаходиться і герой твору – молодий інженер по імені Германн, син обрусілого німця. Батько залишив йому невеликий капітал і будучи твердо впевненим у збільшенні батьківського капіталу, він не витрачав батьківські гроші, навіть відсотки з них, а жив на одну платню. Будучи твердого характеру, він не дивлячись на сильну пристрасть до гри і палке уяву, уникав тих помилок, яких зазнали більшість молодих людей його віку. Його девізом стало «не жертвувати необхідним в надії придбати зайве».

За столом велася жвава бесіда. Один з офіцерів на прізвище Томський розповів товаришам історію про свою бабусю, графиню Анну Федотівну. Суть його розповіді полягала в тому, що в молодості вона жила на широку ногу, як і годиться світській пані, відрізнялася красою і любила пограти в карти. В одній з ігор вона з великим рахунком програв. Коли її чоловік навідріз відмовляється виплатити борг, вона звертається за допомогою до одного зі своїх шанувальників графу Сен-Жермені, здобув славу таємничого людини. Він відкриває їй таємницю, за допомогою якої та відіграється абсолютно. Але з тих пір вона лише одного разу відкрила цю таємницю покійному Чаплицького, над яким з якоїсь причини зглянулася.
Розповідь дуже вразив Германна, який вирішує опанувати таємницею старої графині, чого б це йому не коштувало. З цією метою він завойовує довіру бідної вихованки графині, Лисавета Іванівни, показуючи себе шалено закоханим в неї. Після довгих старань Герману вдається потрапити в спальню графині, скориставшись її відсутністю, і не без допомоги нічого не підозрюючи Лізи. Сховавшись в спальні, він чекає приходу графині. Коли слуги йдуть, він постає перед графинею і благає її відкрити йому свою таємницю. Але вона все заперечує. Тоді Германн дістає пістолет і починає загрожувати їй. Від переляку графиня вмирає.

Відчуваючи докори сумління, Германн через три дні вирушає в монастир, де відспівували графиню. Коли приходить його черга прощатися з покійною, він підходить до труни, і тут йому здається, що покійна глузливо глянула на нього. Від переляку він падає навзнак. В ту ніч він приходить додому п’яним і відразу засинає, а прокидається серед ночі. Раптом йому здається, що хтось глянув до нього у вікно. Він не звертає уваги, але раптом двері в кімнату відкривається і входить графиня в білому одязі. Вона каже, що прийшла проти своєї волі, щоб назвати йому виграшні карти, але з тією умовою, щоб він ставив в день тільки одну карту і після ніколи більше не грав, а смерть свою простить йому, якщо той одружується на його вихованці.

Через деякий час Германн забуває про все і стає просто одержимий трьома картами, названими йому графинею. Будучи не в змозі більше терпіти, він відправляється грати. Два дні він виграє, але коли приходить черга туза, замість нього йому випадає дама, і він програє весь свій статок. В цю хвилину йому здається, що його пікова дама усміхнулася йому. Германн божеволіє і поміщається в лікарню, де не відповідає на питання і тільки вимовляє: «Трійка, сімка, туз! Трійка, сімка, дама! … »

Посилання на основну публікацію