Короткий зміст казки “Про молодильні яблука і живу воду”

У царя були сини: старший Федір, середній Василь, молодший Іван. Постарілий і знесилений зором цар, на бенкеті обіцяв півцарства тому, хто привезе з тридесятого царства молодильні яблук і живої води. Першим відправився в шлях царевич Федір. На розвилці трьох доріг Федір вибрав дорогу з позначкою “Прямо поїдеш – женату бути”. Прекрасна дівчина з золотого терема обманним чином кинула Федора-царевича в підземеллі. На другому царському бенкеті зголосився відправитися в шлях середній царський син Василь. Але, вибравши ту ж дорогу, що і старший брат, потрапив в ту ж яму. На третьому царському бенкеті Іван-царевич попросив батьківського благословення пошукати молодильні яблук, живої води, та братів пошукати. Отримавши благословення, Іван-царевич став підбирати коня, не знаходячи відповідного. Бабуся-задворенки підказала Іванові, що в погребі на ланцюгах є богатирський кінь. На розвилці доріг Іван-царевич вибрав напис “Коня врятувати – себе втратити”.

Доїхавши до хатинки з бабою-Ягою, Іван-царевич дізнався, що молодильні яблука і живу воду знаходяться у сильної Богатирка дівиці Синьоочки, рідної племінниці баби-яги. Ввічливість царевича сподобалася старій, і вона дала молодцу швидшого коня. У середній сестри баби-яги Іван-царевич змінив коня на ще кращого і поїхав до старшої бабі-язі. Старша баба-яга навчила Івана-царевича, як добути молодильні яблука і живу воду в саду дівиці Синьоочки, поки Богатирка спатиме. Іван-царевич все зробив як велено, але порушив попередження в терем Синьоочки не заходить. Синьоока прокинулася, кинулася в погоню за злодієм. Старша баба-яга затримала Сінєглазку, запропонувавши їй молока, а корову доїла повільно. Середня баба-яга затримала племінницю, пригостивши блинками, а молодша баба-яга попарила Сінєглазку в лазні.

Синьоока все ж наздогнала Івана-царевича і вступила з ним в поєдинок. Під час поєдинку молоді люди сподобалися один одному. Влаштувавши триденний бенкет, Іван-царевич і Синеглазка побралися. Синьоока обіцяла приїхати до чоловіка через три роки, але просила по дорозі додому нікуди не згортати.

Щоб врятувати зниклих братів, царевич звернув на дорогу, де одруженому бути. У золотом теремі Іван-царевич не став їсти-пити-спочивати, але зіштовхнув злий красуню в її ж яму, а братів витягнув і омив живою водою. По дорозі додому невдячні старші брати, кинувши молодшого брата в прірву, видобуток забрали. Прокинувшись у дуба на узбережжі, Іван-царевич покрив каптаном від бурі пташенят великого птаха Нагай. Вдячна птиця віднесла царевича на рідну землю. У батьківський палац Іван не пішов.

Через три роки Богатирка Синеглазка, приїхавши в царство чоловіка, стала у царя вимагати віддати царевича. Надіслані царем черзі старші сини, ледве забрали ноги, побиті синами Синьоочки. Злякавшись погроз Богатирка, старші сини зізналися царю в зраді. Іван-царевич разом з голотою шинкарської прийшов до дружини. Синьоока вмила і переодягнула чоловіка, жебраків пригостила. Цар прогнав з палацу віроломних синів. Після весільного бенкету Іван-царевич і Синеглазка поїхали в її дівоче царство.

Посилання на основну публікацію