1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Твори
  3. Історія створення роману “Герой нашого часу”

Історія створення роману “Герой нашого часу”

Єдиний завершений роман Лермонтова має досить складну і суперечливу історію створення.

Відомо, що йому передували інші досліди письменника в прозі. Ще до від’їзду на Кавказ в 1836 році Лермонтов починає працювати над романом «Княгиня Литовська» з життя Петербурзького товариства 1830-х років, в якому вперше з’являються герої його майбутнього твору – Печорін і Віра Литовська.

Робота над твором була перервана в 1837 році, а після висилки поета зі столиці на південь Лермонтов починає роботу над «Героєм нашого часу», де зображується герой з тим же ім’ям, але місце дії змінюється – зі столиці воно переноситься на Кавказ. Восени 1837 були зроблені чорнові начерки до «Тамані» і «Фаталіст». У 1838-1839 рр. триває активна робота над твором.

Спочатку в березні 1839 в журналі «Вітчизняні записки» була опублікована повість «Бела» з підзаголовком «Із записок офіцера про Кавказ», потім в листопадовому номері читач познайомився з повістю «Фаталіст», а в лютому 1840 вийшла «Тамань».

У той же час продовжується робота над іншими частинами роману («Максим Максимович» і «Княжна Мері»), який цілком з’явився в квітневому номері «Вітчизняних записок» за 1840. Назву «Герой нашого часу» було запропоновано видавцем журналу А. А. Краєвським, який рекомендував автору замінити їм колишнє – «Один з героїв нашого століття», яке нагадувало назву з’явившогося незадовго до того роману французького письменника А. Мюссе «Сповідь сина століття» (1836).

У початку 1841 року «Герой нашого часу» вийшов окремим виданням, в яке було введено ще одну передмову (передмова до «Журналу Печоріна» входила вже в перше видання). Воно була написана у відповідь на ворожі критичні статті, що з’явилися у пресі після першої публікації.

У відповідь на закиди в надуманості характеру Печоріна і оцінку цього героя як наклепу «на ціле покоління», автор у передмові пише: «Герой нашого часу», панове мої, точно, портрет, але не однієї людини: це портрет, складений з пороків усього нашого покоління, у його розвитку». Тим самим Лермонтов підтверджував реалістичну спрямованість твору.

ПОДІЛИТИСЯ: