✅«Дон Кіхот» – короткий зміст

✅ У маленькому провінційному містечку Іспанії жив ідальго років 50-ти, на ім’я Алонсо Кіхано.

Надихнувшись лицарськими романами, він уявив себе лицарем і вирішив мандрувати світом у пошуках пригод і подвигів.

Взявши собі ім’я Дон Кіхот, одягнувши старі обладунки, що дісталися йому від предків, сідлом на шкапі з гучним ім’ям Росинант ідальго вийшов в перший похід.

Зброєносцем лицар узяв собі селянина Санчо Панса, якого переконав у особистій вигоді від подорожі.

Проїхавши день шляху, подорожні зупиняються в заїжджому дворі, який приймають за старий замок.

Тут відбулося посвячення в лицарі Дон Кіхота, власником заїжджого двору, яке складалося з потиличника і ударі шпагою по спині.

На шляху лицареві і зброєносцеві зустрічається стадо баранів, які відважний лицар починає трощити, прийнявши їх за ворожу рать. За що міцно отримує від пастухів.

Потім Лицар сумного образу, звільняє в’язнів, засуджених до каторги. І попросив каторжників передати полум’яний привіт своїй коханій скромною селянці Дульсінеї Табосської, яку сам лицар брав за благородну даму, звільнені не тільки не виконали доручення лицаря, а й побили його за наполегливість.

Навколишні брали Дон Кіхота за божевільного, і друзі його священик і цирульник, всіма способами намагаються умовити лицаря повернутися додому, щоб в домашній обстановці вилікувати його від божевілля. Сам же Лицар Львів вважає всі випробування, і нерозуміння людей всього лише випробуваннями які випадають на долю сміливців.

Для того, щоб виманити Дон Кіхота і обманом повернути додому, друзі просять Санчо передати лицареві, що того закликає до себе дама його серця Дульсінея. Але повернутися додому, не зробивши жодного подвигу, не варте лицаря і Дон Кіхот навідріз відмовляється повернутися.

В дорозі священик і цирульник знайомляться з нещасним закоханим Корденьо, наречену якого, Люсінда, віроломно викрав один Фернандо. З Корденью була дівчина Доротея, обдурена тим же Фернандо, який спокусив її і покинув. Двоє ошуканих клянуться відновити справедливість і повернути своїх улюблених, якщо навіть для цього доведеться битися на дуелі.

Доротея зробила послугу друзям Дон Кіхота, видавши себе за принцесу Мікоміконським, нібито прибула до нього за допомогою відважного лицаря, слава якого поширилася по всій окрузі. Відправившись в Мікомікону вони зустріли Лусінду, що зібралася сховатися в монастирі, якщо немає можливості возз’єднатися з Фернандо. Тут і зустрілися четверо закоханих, колись розлучених. Доротея переконала Дон Кіхота, що возз’єднати закохані серця було під силу тільки йому.

Нарешті Дон Кіхот повернувся додому, де цілий місяць його обходили племінниця і ключниця. Коли справа не стосувалася лицарства Дон Кіхот, виявляв диво ясності і розумності, але трохи стосувалися питань лицарства, як його безумство відкривалася з жахливою очевидністю.

Сусідський син, відучившись в Саламанці на бакалавра, повернувся додому і розповів, що на основі пригод мандрівного лицаря Дон Кіхота написав роман Сід Бенінхалі. Бакалавр розповів, що книга користується популярністю серед дорослих і дітей.

Дон Кіхот і Санчо Пансо вирішили вийти в черговий похід, на цей раз шлях їх лежав на лицарський турнір.

По дорозі в Сарагосу, де повинні були проходити змагання, лицар і його зброєносець зустріли герцога і герцогиню, які виїхали на соколине полювання. Герцогиня була виконана глибокою повагою до Дон Кіхота, ознайомившись з його подвигами з книги.

Герцогська пара запросила лицаря в замок, в якості почесного гостя. У замку всіх захопили розум і кмітливість проявлена ​​Дон Кіхотом, і простодушності і кмітливості Санчо. Герцог урочисто вручив ключі від містечка Баратарію, призначивши його губернатором. Але, довго не витримавши, буквально втік з міста і разом з Дон Кіхотом повернувся до себе в село Ламанчський.

Повернувшись додому, Дон Кіхот став пастухом, але незабаром недуга здолала його і він помер в ліжку, тихо і по-християнськи. До речі, автором цього чудового твору є відомий письменник Мігель де Сервантес.

Посилання на основну публікацію