Доля народу у другій світовій війні

Український народ абсолютно унікальний, він сильний, з непохитною волею і спрагою до свободи. Таким зробила його історична дійсність. Досить перерахувати татаро-монгольське іго, завоювання Наполеона, ряд революцій та громадянської війни, політичних розколів та об’єднань. Все це уроки історії, які загартували російський народ перед найскладнішим випробуванням Другої світової війни і протистоянням фашистської Німеччини. Напевно, жоден народ світу не любить свою Батьківщину більше, ніж наш. Захоплене ставлення до вистражданої свободу вітчизни стало однією з впізнаваних рис типового російського характеру.

Саме героїзм російського народу стає основою більшості творів літератури, музики, кіно. Хочеться навести образи народу у творах сучасників того часу. Батьківщина, яка знаходиться в небезпеці, є центральною темою повісті «Волоколамське шосе» пера А. Бека. Люди представлені в ньому простими бійцями, які не шкодують сил, власного життя, щоб захистити свою рідну матір. Це подвиг, який в розумінні народу стає необхідністю, справою честі і звичної функцією синів своєї батьківщини. Саме людина обов’язку стає ідеальним героєм автора, тому що такий образ може повести за собою.

У творі «Вони билися за Батьківщину» М. Шолохов створює образи Стрельцова, Звягінцева, Лопахіна, Поприщенко, які перемагає, але не втрачає ясність думки і сердечність душі. Б. Васильєв розкриває суть фашизму, його антилюдську спрямованість і знаходить відгук на цю тему в стрічках Р. Рождественського: «Убийте війну прокляніть війну, люди Землі!

Всі ці твори пройняті духом патріотизму, оптимістичній віри в перемогу. Примітно, що війна не озлобила російський народ, а навпаки сформувала повагу і вдячність до батькам і дідам, яких пам’ятають і шанують.

Посилання на основну публікацію