Чи потрібні в житті людини недосяжні цілі?

Кожен з нас про щось мріє або до чогось прагне. Якщо людина вперто йде до своєї мети, то, домагаючись її, він стає щасливим. Але, на жаль, не всі мрії здійсненні, і не всі завдання можуть бути реалізовані. Часом ми ставимо перед собою недосяжні цілі, втілити які, зрозуміло, хочемо, але не завжди це й неможливо. Чи варто в такому випадку ставити перед собою такі місії? Я думаю, да, і можу пояснити, чому, навівши приклади.

Звернемося до роману Тургенєва «Батьки і діти». Головний герой, Євген Базаров, виступає в ролі нігіліста, тобто людини, яка не бере жодного принципу на віру. Він хотів бути гідним хіміком, в зв’язку з чим не визнавав велич поезії, мистецтва і навіть кохання. Звичайно, почасти герою вдалося втілити свій задум: ​​на першому місці для нього дійсно була медицина. Однак скільки б Євген не вважав нісенітницею ставити любов понад усе, втекти від своїх почуттів до Анни Одинцовій у нього так і не вийшло. Якщо метою Базарова була не тільки наука, а й заперечення духовних цінностей і щирих почуттів, то його завдання виявилося нездійсненною. Він з обуренням визнавав романтика в собі. З медициною у Євгена складалося вдало, проте відчувши любов до Одинцовій, герой зрозумів, що ігнорувати духовні цінності неможливо. Але не дарма він ставив таку мету: він дійсно багато чого досяг на терені науки, не відволікаючись на жіночу стать.

Інший персонаж, що ставить перед собою одну з найбільш нездійсненних цілей, звичайно, головний герой роману Достоєвського «Злочин і кара». На момент прийняття фатального рішення Раскольников не знав, що допомогти бідним – часом недосяжна мета. Тому провиною кошти героя: пограбування і вбивство старої лихварки. Так само Родіон хотів перевірити теорію про звичайних і незвичайних людей на собі, але весь роман побудований на спростуванні цієї самої теорії. Совість замучила головного героя, тому, скоївши злочин, він так і не зміг досягти шляхетної мети. Однак це не означає, що її не варто ставити перед собою, адже через усвідомлення гріховності коштів Родіон знайшов правильний шлях до того, що люди вважали недосяжним. В епілозі ми бачимо, що Біблія в його руках вказує герою шлях морального відродження не тільки його самого, але і всіх людей на Землі.

Недосяжні цілі іноді служать для якісного прикладу, часом перетворюються в планки, до яких ми намагаємося дістатися. А іноді вони служать для усвідомлення і переосмислення, як і в даних творах. Якщо ваша мета не буде досягнута, можливо, вона принесе іншу користь, тому такі завдання однозначно необхідні в житті кожної людини.

Посилання на основну публікацію