Аналіз казки “Нове вбрання короля”

Казка “Нове вбрання короля” – один з найяскравіших прикладів філософської казки, казки для дорослих. Адже в цій казці немає ніякого чаклунства, немає ні фантастичних чудовиськ, ні фей, ні дивних перетворень. Головними персонажами виступають обманщики-кравці, які використовують у своїх інтересах негативні якості дурного короля і його придворних. Повідомивши всьому королівського двору про нібито чудодійні властивості тканини, з якої шахраї, нібито, шили королю нечуване вбрання – лжепортні забезпечили собі можливість отримувати гроші за працю, якого вони не скоювали.

Але головний сенс казки зовсім не в тому, що король викинув гроші на вітер за наряд, якого не існувало. Ні! Головна сутність казки в ту шкоду, яку приносять людям гординя і марнославство. Адже саме через гординю і марнославства всі мешканці королівства не ризикнули зізнатися, що не бачать ніякого нового сукні короля. Адже хитруни-кравці оголосили, що, мовляв, тканину нової сукні короля невидима для дурнів і для погано виконують свої обов’язки людей. Всі жителі королівства мовчали, боячись зізнатися оточуючим і собі самим, що не впевнені ні в своєму розумі, ні в чесному виконанні обов’язків. І тільки невинна дитина з натовпу вигукнув правду: “А король-то голий!”.

Посилання на основну публікацію