Розповідь про тварин з Червоної книги

У наші дні, в епоху активного впливу людини на навколишній світ, все сильніше починає страждати природа і все її мешканці, як з тваринного, так і з рослинного світу. Щоб застерегти повне вимирання тих чи інших видів, і була створена червона книга, куди входять всі особини, котрі піддаються поступового зникнення. Зараз ми розглянемо тварин, що мешкають на сторінках Червоної книги, які неодмінно повинні мешкати і в дикій природі.

Червоний вовк

Дана особина за своїм зовнішнім виглядом більше нагадує лисицю, саме через це постраждала його чисельність. Так як мисливці, не розбираються в тонкощах своєї справи, активно відстрілювали їх, поки червоні вовки не опинилися в червоній книзі. Найчастіше такі породи вовків живуть в Китаї, Монголії і іноді на Далекому Сході.

Амурський тигр

Амурський тигр – це один з найрідкісніших видів з усіх котячих на території Росії. Ці прекрасні тварини досягають двох метрів у довжину. Ці прекрасні «кішки» відливаються надзвичайною красою і довгим хвостом, що досягає одного метра.

Сніжний барс

Сніговий барс – один з найкрасивіших хижаків в Червону книгу. Основна область проживання сніжних барсів – гори Центральної Азії. Цей вид зберігся в основному через те, що в місця їхнього життя досить важко потрапити браконьєрам, що і рятує життя бідним рідкісних видів.

Амурський горал

Амурський горал – один з підвидів гірських козлів. Одна з областей їх проживання – це Приморський край. Амурський горали проживають в складі невеликих груп (приблизно по 6-8 особин). У Росії їх збереглося зовсім небагато, не більше 700 козлів.

Кулан

Кулан – зовсім нечисленний вид дикого осла. У наші дні їх практично не залишилося. У Туркменії існує заповідник, де займаються штучним виведенням куланів через їх майже повного зникнення.

Читаючи історії кожного з особин, занесеної в Червону книгу, дивуєшся жорстокості і жадібності людей, що займаються їх винищенням. Тварин, а особливо червонокнижних, потрібно берегти і охороняти, адже їх життя безпосередньо залежить від нас, людей.

Посилання на основну публікацію