Види верблюдів, що дожили до наших днів, не дуже різноманітні і включають в себе всього два пункти:
- двогорбий бактріан;
- дромадер з одним горбом.
Одногорбий різновид – «корабля пустелі» – на відміну від свого більшого родича, вважається не стільки гужовою, скільки біговою твариною. Сама назва «дромадер» або «Camelus dromedarius», відбувається з давньогрецької як «той, хто біжить», «біжить».
Він має більш низьке зростання (не більше 190 см, рідко – 210 см) і поступається двогорбий сородичу у вазі, за рахунок чого і здатний розвивати значно більшу швидкість.
А ось в плані холодостійкості одногорбий верблюд більш вразливий. Холоди в пустелі він переносить погано через не надто густу вовну, яка добре захищає від спеки, але погано гріє.
Ще однією відмінною особливістю дромадерів служить коротка кудлата грива, яка починається від потилиці і переходить в бороду, що закінчується на середині шиї. Такі ж «прикраси» є і на спині, в районі лопаток.
Шерсть цих тварин, як правило, має пісочний відтінок різної насиченості, хоча зрідка зустрічаються бурі, сіро-червоні і навіть вкрай рідкісні, білі особини.
У одногорбого верблюда є й інші назви. Так, у багатьох країнах його називають «арабіаном» – за назвою місцевості, де ці тварини вперше були приручені. Саме з Аравійського півострова неквапливі велетні з одним горбом і почали свій тріумфальний хід по світу.