Коротка інформація про білку-летягу

Летяги (Petauristinae) відносяться до сімейства болючих, підродина гризунів. У лісах Росії мешкає звичайна летяга. Вона належить до роду Азіатські (Євразійські) летяги, які об’єднують два види – летяга звичайна і японська (мала) летяга.

Звичайну летягу називають «летючої білкою». Незвичайна будова тіла дозволяє звірку не тільки перелітати з одного дерева на інше, а й виробляти складні акробатичні руху: планувати, виконувати в повітрі складні маневри і фігури вищого пілотажу, іноді приземляючись в тому ж місці, звідки стався старт.

Зовнішній вигляд білки-летяги

Летяга зовні схожа на білку, але має менші розміри тіла і хвоста. Довжина тварини від 12 до 23 см, вага – близько 170 г. На округлої тупоносою голові розташовуються короткі вуха без пензликів і великі опуклі чорні очі. Густий шовковистий хутро вгорі тіла сріблясто-сірий, нерідко з бурим відтінком, на черевці білий з жовтизною.

Головне, що відрізняє летягу від білки – наявність шкірної перетинки, розташованої між задніми і передніми кінцівками, що служить для планування під час польоту. Під час стрибка, коли білка розставляє лапи в сторони, ця перетинка розтягується, її натягом і положенням передніх лап задається напрямок польоту. Хвіст використовується для стабілізації в польоті і грає роль гальма при посадці на дерево.

Спосіб життя білки-летяги

Середовищем існування білок-летять є ліси змішані і листяні, рідше – хвойні. В основному вони ведуть нічний і сутінковий спосіб життя. Активність летяги виявляють цілий рік, лише в морозні дні відсиджуються в гнізді, харчуючись заготовленими про запас запасами. Більшу частину життя проводять на деревах, рідко опускаючись на землю. Гнізда будують в уже готових дуплах, що залишилися від дятлів, сорок і білок. Іноді трапляється, що летяги селяться в шпаківні.

Гнізда встеляли мохом, сухою травою, лишайником. Летяги неагресивні, нерідко в одному гнізді може селитися дві особини. Під час неспання вони займаються пошуками їжі. Харчуються білки-летяги рослинною їжею – насінням, нирками, верхівками пагонів, ягодами, грибами. Особливо люблять сережки берези та вільхи, які завбачливо складають в дуплі, роблячи запаси на зиму.

Один раз на рік у самки з’являється 2-4 голих і сліпих дитинчат, які вже до 50-го дня вміють планувати і стають самостійними. Ворогами летяг є великі сови, куниця, соболь. Тривалість життя – приблизно 5 років, в неволі звіри живуть в два рази довше.

Посилання на основну публікацію