Доповідь “Великий руський князь Ярослав Мудрий”

Великий князь Ярослав Володимирович – один з найзнаменитіших руських князів. Він народився в 978 році. Це приблизна дата його народження. Ярослав – син Київського князя Володимира I Святославовича, з роду Рюриковичів і полоцької княжни Рогніди. У Ярослава було 7 братів: Вишеслав, Святополк, Борис, Гліб, Святослав, Мстислав і Судислав.

У 988 році князь Володимир відправив своїх синів княжити по містах. Ярославу дістався місто Ростов. Так як Ярослав в цей час був ще дитиною, то справжнім правителем Ростова, був його наставник – воєвода на ім’я Буди.

В кінці свого правління Ростовом князь Ярослав заснував місто Ярославль. З цією подією пов’язана красива легенда. Одного разу князь Ярослав подорожував з Ростова до Новгорода, об’їжджаючи свої володіння. По дорозі на нього напав ведмідь, але Ярослав не злякався і зарубав його сокирою. Чим викликав повагу у місцевих племен, у яких в той час був культ ведмедя. За легендою Ярослав повелів заснувати на тому місці місто – а назвали його честь засновника – Ярославль. Це було в 1010 році. Ведмідь і зараз є на гербі Ярославля.

Княжив Ярослав в Ростові до 1011 року. Поки не помер його старший брат Вишеслав, Новгородський князь. Після чого Ярослав став правити Новгородом. Правління Новгородом вважалося більш почесним, ніж правління Ростовом. До того ж, батько князь Володимир віддав перевагу відправити туди Ярослава, хоча по старшинству це право належало спочатку Святополку, а потім Ізяславу.

Але Новгородський князь, все одно, знаходився в підлеглому положенні перед Київським і був зобов’язаний виплачувати Києву щорічно 2/3 зібраної скарбниці. А 1/3 залишалася на утримання дружини і самого князя. У 1014 році Ярослав відмовився платити данину батькові і навіть найняв варягів, щоб посилити свою дружину і протистояти великому князю Володимиру.

Але варяги за відсутності Ярослава почали влаштовувати безлади в Новгороді. В результаті місцеве населення перебило частина варягів і повстало проти самого князя Ярослава. У 1015 році Ярослав отримав звістку про смерть його батька – Київського князя Володимира. Після цього він знайшов спосіб помиритися з новгородцями. У всіх подальших справах вони завжди підтримували свого князя.

Після смерті князя Володимира, між синами розгорілася боротьба за Київський престол. Спочатку його зайняв старший син Святополк, якого своїм правителем проголосили повсталі кияни. Святополк знищив трьох братів – суперників: Бориса, Гліба і Святослава.

Ярослав став воювати з ним, зібравши в свою дружину новгородців і варягів і в 1016 році зайняв Київ. Боротьба між Ярославом і Святополком за Київський престол тривала з перемінним успіхом. Але 1019 року остаточну перемогу здобув князь Ярослав Мудрий.

Ставши Київським князем, Ярослав одружився на дочці шведського короля Інгігерді, на Русі її стали кликати Іриною.

Хоча князю Ярославу весь час доводилося воювати, тривала боротьба за землі ще з одним братом Мстиславом, доводилося відбивати напади печенігів, Ярослав займався справами, за які пізніше отримав прізвиська Великий і Мудрий. На відміну від брата Святополка, якого в народі прозвали окаянним.

Князь Ярослав Мудрий наказав перекладати рукописні книги з грецької на слов’янську. Сприяв примноження і розповсюдження книг, сам багато читав. Велів вчити дітей духовенству. Заснував в Новгороді перший училище на 300 хлопчиків. Ярослав побудував багато знаменитих архітектурні споруди, церкви і монастирі, що прикрасили Київ.

Княжив князь Ярослав Мудрий 37 років. Помер він в 1054 році, у віці 76 років. Але слава про нього дійшла і до наших днів.

Посилання на основну публікацію