Доповідь про ведмедя

Кожна людина з самого дитинства любив послухати казки про великого, незграбного, але частіше за все доброго ведмедя. Однак, якщо уважно вивчити будову і повадки цієї тварини, то думка зовсім може помінятися. Виявляється, ведмеді є хижими мешканцями лісу. Розрізняють білого і бурого ведмедя. Якщо за зовнішнім виглядом вони схожі, не рахуючи забарвлення, але мають і деякі відмінності.

Так, наприклад, білий ведмідь мешкає тільки в арктичній зоні, в льодах. І тому вода для них- рідна стихія, так як в ній вони в літню пору охолоджуються, а взимку рятуються від холоду. Він прекрасно плаває, і може легко добути рибу, яку використовує для прожитку. Під час пологів ведмедиця переховується в снігову печеру, де і справляє потомство. Незважаючи на свій величезний вага, їх дитинчата народжуються трохи менше 1 кілограма. Буквально до 3 місяців ведмежата вже прогулюються з матір’ю.

Бурий ж ведмідь, навпаки, живе в тій місцевості, де багато лісів. Водяться вони в Європі, Азії, Північній Америці і практично на всій території Росії. Тварини цього виду із задоволенням полюють на дрібних мешканців лісу, але в їх раціоні ще присутні ягоди, коріння, жаби і риба. Хоч і важить більше 500 кг, але може вправно влізти на дерево через те, що намагається витягнути з сот, які зробили бджоли, мед.

Як відомо, ведмедик-ласунка і любить все солодке. Частенько він забредает на пасіку, але людей він цурається. І взагалі, ведмідь перед настанням зими починає піклуватися про своє притулок. Він починає їсти горіхи, гриби, ягоди. Всі ці запаси йому потрібні для міцного сну, який триває часом до півроку. Однак, якщо Мишко не накопичить жир, то злий і голодний він буде бродити по лісі всю зиму. Їх називають ще шатунами, і вони дуже небезпечні. Навесні у ведмедя апетит відмінний. У народі побутує думка, що ведмедик взимку лапу смокче. Виявляється, у цієї тварини йде зміна шкіри на лапах, і відбувається свербіж. Ось клишоногий спросоння злизує стару підошву.

 Коли мандруєш лісі, то часто можна сплутати ведмежий слід з людським. І хоч він і клишоногий, в той же час наздожене навіть будь-якого коня. Саме бурі ведмеді часто виступають в цирку з різними номерами. Вважається, що саме цей вид легко піддається дресируванню. Саме на нього дуже часто полюють через його добротної шкіри і м’яса, і тому бурий ведмідь знаходиться на межі зникнення і занесений до Червоної книги.

Посилання на основну публікацію