Доповідь на тему “Пересування кішок (як пересувається кішка)”

Кішка відноситься до ссавців, сімейству котячих, загін хижих. Наші домашні красуні відносяться до підвиду лісової кішки.

Кішка має чотири точки опори. За рахунок цього вона більш стійко стоїть на землі. У них добре розвинений вестибулярний апарат, який знаходиться у внутрішньому вусі. Це забезпечує їй чудове почуття рівноваги.

Тому, кішка спокійно лазить по дахах, парканах та інших високих місцях. У цьому занятті їй допомагає хвіст. Він виконує роль керма висоти і балансира.

Кішка ходить легко і граціозно, як би пританцьовуючи. Це досягається за рахунок м’яких амортизаторів – подушечок на лапах. А ще за рахунок гнучкості лапок. Під подушечками знаходяться кігті. Кішка може їх прибирати і випускати при необхідності. На передніх лапках 5 «пальчиків» з кігтиками, а на задніх по чотири.

Тому, і слід залишається п’ятипалий. Задні лапи кішка примудряється ставити в слід передніх лап. Котяча лапка не схожа на ногу людини. Кішка ходить як-би на пальчиках, навшпиньки. Лапки схожі на живі пружинки, особливо задні. Вони, то згинаються, то випрямляються. За рахунок випрямлення м’язи лапки відбувається поштовх, і кішка високо стрибає. Часто набагато вище свого росту, приблизно в п’ять разів.

Якщо порівняти з людиною, то він навряд чи стрибне, наприклад, з підлоги на шафу. А кішка запросто може застрибнути на стіл без розбігу, з місця.

Кішка ходить дуже цікаво, як би хрест на хрест. Наприклад, спочатку йде ліва передня, потім права задня, права передня і завершує рух задні ліві лапа. Якщо подивитися на кішку, то її хода чимось схожа на розслаблену підтюпцем.

При бігу кішка ритм руху змінюється. Вона рухається, як кінь, інохіддю. Спочатку йдуть праві передня і задня лапки, а потім ліві – передня і задня. При цьому вона розвиває пристойну швидкість. Наздогнати її неможливо ні людині, ні ворогові.

Під час полювання кішка крадеться повільними кроками, низько притискається до поверхні землі. Потім блискавично розпрямляються м’язи-згиначі задніх лап. І кішка як – ніби вистрілює в жертву. Вистачає її зубами і кігтями.

Кішка пересувається безшумно навіть в темряві за рахунок будови своїх очей. Вони не такі, як у людини. Люди в темряві погано бачать. Тільки от не зрозуміло чому, таке граціозна тварина, так добре бачить в темряві, а створює ночами стільки шуму? І своїми маленькими лапками тупотить, як слон.

За пересування кішки в просторі відповідає певна ділянка головного мозку – мозочок. Туди надходить інформація від очей, аналізується і передається на руховий апарат. М’язи отримують інформацію і тварина рухається.

Ще одна анатомічна особливість кішки. Спинні хребці з’єднуються між собою за допомогою м’язів. Тому, кішка може згорнутися клубочком, зігнутися в немислиму позу, почухати задньою лапою за вухом. Нетренованому людині такий трюк виконати неможливо.

Ще природа «зробила» кішці рецептори на подушечках лапок. Вони теж допомагають при пересуванні. Тварина ніби «мацає» лапками предмети. Тому, треба оберігати котячі лапки від опіків про гарячі поверхні.

Посилання на основну публікацію