Характер людини

Поняття характеру.

Характер людини – це найпоширеніший термін психології в повсякденному житті. «Ну і характер!» – говорить про важкій дитині навіть людина, далека від психології. Для нього характер – це синонім слова «властивість», «особливість». І це визначення характеру недалеко від істини.

В перекладі з грецької цей термін означає «риса», «знак», «прикмета». Для нас характер – це сукупність більш-менш постійних психічних особливостей людини, що визначають його поведінку і відносини в суспільстві. Тобто, це спосіб життя і поведінки.

Риси характеру людини.

Будь характер можна описати згідно з його основних рис, тобто определителям, які допоможуть пояснити поведінку конкретної особистості в конкретній ситуації. Психологи виділяють чотири визначальні риси характеру:

  • Ставлення до інших людей (ввічливість, товариськість, грубість, хамство, презирливість тощо).
  • Ставлення до праці (старанність, сумлінність, працьовитість, наполегливість, відповідальність, пасивність, лінь і т. д.).
  • Ставлення до себе (гордість, скромність, самокритичність, сором’язливість, нахабство, себелюбство, самолюбство, егоїзм і т. д.).
  • Ставлення до речей (ощадливість, акуратність, недбалість, неохайність тощо).

Основними особливостями характеру при його вивченні є перші два типи чорт, тобто ставлення до людей і ставлення до праці. Ці особливості характеру називають стрижневими або центральними. Тут можна привести просте пояснення: вашому шефу в першу чергу, важливо те, як ви виконуєте свою роботу і злагоді з колегами, а на те чи любите ви себе і вішаєте чи штани в шафу, приходячи з роботи, йому наплювати. Приклад, звичайно, грубий, але перші два типи чорт найбільш важливі для соціальної психології та суспільствознавства.

Характер і темперамент.

Темперамент – це основа для формування характеру особистості. На відміну від темпераменту, характер з часом може змінюватись, але при цьому все одно буде спиратися на темперамент, як на базу. Простіше кажучи, темперамент – це фундамент, на якому можна збудувати різні типи характеру, а потім щось знести і перебудувати.

Динамічні особливості характеру безпосередньо залежать від темпераменту. Наприклад, сангвініки і холерики завжди будуть товариськими флегматиків і меланхоліків. Якісь властивості темпераменту сприяють розвиткові певних рис характеру, а якісь- пригнічують.

При вихованні дитини та формуванні її характеру потрібно розраховувати його властивості темпераменту, тому що при неправильному вихованні в характері можуть виповзти негативні особливості темпераменту. Докладніше – дивіться главу Темперамент.

Акцентуація характеру.

Акцентуація характеру – термін, про який не можна не згадати при розгляді рис характеру. Це поняття в психології означає зусилля (акцентування) певних рис до крайності. В самому негативному сценарії акцентуація може перейти в психічний розлад (не плутати з розладом особистості, що акцентуація по суті і є).

Найчастіше акцентуація як розлад особистості носить тимчасовий або періодичний характер. Приклад – підлітковий криза, або передменструальний синдром, коли дратівливість акцентується і виходить на перший план. Не варто серйозно ставиться до акцентуації, потрібно лише звести до мінімуму несприятливі фактори, які її викликали.

На відміну від темпераменту, характеру немає чітко визначених видів або типів. Є поняття, якими ми можемо кого-небудь охарактеризувати, але це буде характеристика тільки за однієї якої-небудь межі: трудоголік, ледар, альтруїст, жаднюга, соціопат, веселун і т. д. Тому, щоб більш-менш точно описати характер людини, знадобиться, як мінімум, чотири такі визначення, кожне – відповідно до визначеного типу рис характеру.

Посилання на основну публікацію