Війна, Воля, Волюнтаризм

Війна. Боротьба між державами або між різними групами всередині держави із застосуванням збройних сил.

Волюнтаризм (лат. Voluntärius надходить з власної волі). У політиці – політична діяльність, для якої характерні довільні, що ігнорують реальні умови і можливості рішення лідерів, ірупп, органів влади. В основі волюнтаризму лежить визнання волі, вольових дій єдиним ефективним засобом політичної діяльності.

Воля. Здатність людини до вибору діяльності і до зусиллям, необхідним для її здійснення, до подолання внутрішніх і зовнішніх перешкод. Воля характерізует- людини з точки зору його наполегливості, мужності, рішучості. Політична воля полягає у здатності особистості, партії, групи бути наполегливими і послідовними у постановці та досягненні певних цілей.

Сприйняття. Вплив на органи чуття цілісного образу предмета. Одна з форм чуттєвого пізнання (див. Відчуття, Уявлення, Чуттєве пізнання).

Вотум (лат. Vötum бажання, воля). Думка або постанова, прийнята більшістю голосів представницького установи, з виразом довіри чи недовіри уряду, міністру, керівництву якої-небудь організації.

Загальна декларація вдачу людини. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р Декларація проголосила права особистості, цивільні і політичні права і свободи, а також соціально-економічні вдачі (на працю, соціальне забезпечення, відпочинок). 18

Посилання на основну публікацію