Вчені і соціальна відповідальність

Наука включає в себе не тільки систему знань, але також наукові установи і науковців. У складі наукового центру найбільші вчені, які проводять дослідження в медицині, сільському господарстві, освіті, енергетиці та багатьох інших областях. Вчені, дослідники, експерти, лаборанти – особлива категорія людей. Вони володіють науковим світоглядом і отримують величезне задоволення від наукової творчої діяльності. Їхні праці вносять вклад в розвиток певної галузі науки. Головним завданням науковців є отримання, обгрунтування і систематизація нових істинних знань про реальний світ.

Навколишнє нас дійсність в наукових знаннях відбивається у вигляді понять і термінів. У цьому полягає фундаментальна відмінність науки від мистецтва чи релігії, що відображають знання про світ образно. Особливостями наукового мислення і діяльності вчених є:

  • відбір об’єктивних, достовірних і точних наукових фактів;
  • формулювання проблеми і побудова гіпотези, здатної її вирішити;
  • використання спеціальних методів дослідження і збір даних;
  • теоретичне обґрунтування понять, принципів, законів;
  • перевірка знань за допомогою доказів.

Швидкий розвиток науки припало на початок XX століття. Це час становлення науково-технічного прогресу (НТП). Тоді наука відіграла провідну роль в появі великого автоматизованого машинного виробництва, а професія вчених стала затребуваною. З кожним новим десятиліттям кількість вчених і наукових відкритий підвищувався в рази. Особливо в прискореному темпі розвивається сучасна наука. В таких умовах гостро стоїть питання співвідношення свободи наукової діяльності та соціальної відповідальності вчених.

Справжній учений повинен бути гуманістом і твердо стояти на тому, що наукові досягнення можна використовувати тільки на благо людей. Згадайте наслідки випробувань в області ядерної фізики і атомних атак США над Хіросімою і Нагасакі, які шокували весь світ. Соціальну відповідальність учений несе не тільки за те, що вже зроблено. Він відповідальний і за вибір нових напрямків досліджень, особливо в області біології і хімії. У зв’язку з соціальною відповідальністю вчених на перший план виходить етика науки. У ній втілені загальнолюдські моральні цінності, моральні правила і норми. Вчений, який ігнорує вимоги наукової етики ризикує втратити повагу в очах колег і опинитися поза наукою. У число етичних норм вчених відносяться:

  • принцип “не нашкодь”;
  • в науці немає місця суб’єктивності;
  • істина дорожче за все;
  • чесно визнай заслуги своїх попередників і багато інших.
Посилання на основну публікацію