За складом: масові (характеризуються численністю, чіткої структурної організацією, обов’язковим членством в партії, тривалою участю в діяльності парламенту, систематичною роботою з виборцями) і кадрові (мають невеликий центральний апарат, немає обов’язкового членства громадян у партії).
За рівнем участі у владі: правляча і опозиційні.
По відношенню до влади: легальні (законні) і нелегальні (незаконні).
За методами дії: реформістські (використовуються законні способи завоювання влади) і революційні (застосовуються радикальні, крайні, насильницькі способи завоювання влади).
За ідеологією:
- Консервативні (спрямовані на зміцнення традиційних цінностей: держави, релігії, сім’ї, збереження сформованого державного устрою та еволюційний шлях розвитку);
- Ліберальні (відстоюють рівність громадян, природні права і свободи, приватну власність, свободу конкуренція);
- Соціал-демократичні чи соціалістичні (спрямовані на боротьбу з соціальною нерівністю, створення гідних умов життя громадян; виступають за працевлаштування усього працездатного населення, за перерозподіл доходів на користь малозабезпечених верств населення, наприклад, шляхом впровадження прогресивного податку, за доступність освіти, рівні вибори при таємному голосуванні і інші права громадян);
- Комуністичні (відстоюють ідею загальної рівності, знищення приватної власності і принципи командної економіки);
- Націоналістичні (ідеї переваги своєї нації перед іншими, нетерпимості культури і релігії іншої нації).
Існує зарахування партій по ідеології до правих або лівих. До правим партіям відносяться ті, які ставлять економічні (капіталістичні) і національні цілі вище рівності прав (приклади: ліберальні, консервативні, націоналістичні партії). Їх основними ідеями є сильна держава, приватна власність, збереження існуючих порядків, заперечення революційних методів. Ліві партії прагнуть до рівності всіх людей і недопущення будь – якої дискримінації (приклади: соціал-демократичні, комуністичні партії). До їх основних ідей відносяться суспільна власність, проведення реформ, захист прав трудящих, визнання і використання революційних методів. Є і партії – центристи, які прагнуть до компромісу і співпраці з правими і лівими партіями