Свобода особистості

Свобода особистості являє собою дуже багатопланове поняття. Наприклад, до основних свобод особистості належить право вільного вибору економічної діяльності – індивід може самостійно вирішувати в якій сфері краще заробляти матеріальні засоби і які методи використовувати для цього.

Поняття свободи особистості
Завдяки політичній волі, людина має можливість професійної реалізації в суспільно-політичних відносинах, а також може впливати на формування державних органів, шляхом гарантованого пасивного виборчого права. Духовна свобода передбачає самостійний вибір ідеології та світогляду, право бути прихильником будь-якої релігії або залишатися атеїстом, займатися будь-яким видом мистецтва, вивчати найбільш відповідну науку.

Гносеологічна свобода передбачає вибір особистих методів для пізнання суспільства і навколишнього світу. Свобода – це головний атрибут особистості, без якого немислимі соціальна і духовна реалізація її основних потреб.

Колектив і свобода особистості
Знаменита французька прислів’я говорить: «Свобода однієї людини розмахувати руками закінчується там, де починається ніс іншої людини». Найчастіше питання про збереження свободи особистості в умовах взаємин з колективом переростає в досить гостру проблему, а часом – в конфлікт.

Високий аспект даної проблеми полягає в гармонійному поєднанні необхідність свободи особистості індивіда і можливістю її реалізації. Свобода особистості без відповідальності самої людини перед іншими людьми набуває статусу сваволі. Тому саме відповідальність є незамінним і важливим атрибутом відбулася особистості, що претендує на свободу дій. Бездумна реалізація свободи особистості допустима тільки в умовах перебування на безлюдному острові.

У всіх інших випадках людина повинна в першу чергу рахуватися зі свободою особистості інших членів колективу або групи. З вище зазначеного можна зробити висновок, що де-факто, свобода особистості носить обмежений характер. Перебуваючи в колективі, слід завжди узгоджувати свої дії з іншими людьми, або, принаймні, ставити їх до відома про свої плани, якщо вони побічно або прямо причетні до можливих наслідків.

Поняття абстрактної і абсолютної свободи особистості не існує, вона завжди має чітко визначений характер, який обмежується деякими рамками. Свобода особистості – це не ізольована прерогатива, вона являє собою тільки маленьку клітинку в правах всіх членів суспільства.

Свобода особистості закріплена на юридичному рівні в основних законах багатьох сучасних держав в числі основних прав і свобод людини. Однак існують нормативно – правові акти, які передбачають відповідальність, аж до кримінального покарання, за ущемлення прав та свобод інших людей, через реалізацію власних потреб. Тому не слід забувати про те, що неправильна реалізація свободи власної особистості загрожує втратою індивідуумом, як особистості, так і свободи.

Посилання на основну публікацію