Світогляд: поняття і класифікація

Світогляд – це система поглядів і принципів людини, його розуміння навколишнього світу і місце в цьому світі. Світогляд обґрунтовує життєву позицію індивіда, його поведінку і вчинки. Світогляд безпосередньо пов’язане з діяльністю людини: без нього діяльність не мала б цілеспрямований та осмислений характер.

Першим філософом, який звернув увагу на світогляд, був Кант. Він іменував його як світогляд.

Приклади світогляду розглянемо при розгляді його класифікації.

Класифікація світоглядів.

У класифікації світоглядів розглядаються три основних типи світогляду з точки зору його соціально-історичних особливостей:

  • Міфологічний тип світогляду сформувався за часів первісних людей. Тоді люди не усвідомлювали себе як особистості, не виділяли з навколишнього світу і в усьому бачили волю богів.
  • Язичництво – головний елемент міфологічного типу світогляду.
    Релігійний тип світогляду так само, як і міфологічний, заснований на вірі в надприродні сили. Але, якщо міфологічний тип більш гнучкий та дозволяє прояв різних видів поведінки (лише б не прогнівити богів), то у релігійного є ціла моральна система. Величезна кількість моральних норм (заповідей) і прикладів правильної поведінки (інакше – пекельне полум’я не дрімає) тримає суспільство в їжакових рукавицях, але зате об’єднує людей однієї віри. Мінуси: нерозуміння людей іншої віри, звідси – поділ за релігійним принципом, релігійні конфлікти і війни.
    Філософський тип світогляду має соціальний та інтелектуальний характер. Тут важливий розум (інтелект, мудрість) і суспільство (соціум). Основний елемент – прагнення до пізнання. Емоції і почуття (як у міфологічному типі) відходять на задній план і розглядаються в контексті все того ж інтелекту.
    Існує і більш детальна класифікація типів світогляду, заснована на установках поглядів на світ.
  • Космоцентризм (античний тип світогляду, полягає у погляді на світ як на впорядковану систему, де людина ні на що не впливає).
  • Теоцентризм (середньовічний тип світогляду: Бог в центрі, і він впливає на всі явища, процеси і об’єкти; такий же фаталістичним тип, як і космоцентризм).
  • Антропоцентризм (після епохи Ренесансу людина стає центром світогляду у філософії).
  • Егоцентризм (більш розвинутий вид антропоцентрізма: в центрі уваги вже не просто людина як біологічна істота, а кожна окрема особистість; тут помітно вплив психології, яка почала активно розвиватися в Новий Час).
  • Эксцентризм (не плутати з ексцентризм в психології; сучасний вид світогляду, в основі якого лежить матеріалізм, а також окремі ідеї всіх попередніх типів; при цьому раціональне початок вже знаходиться поза людини, швидше – в суспільстві, яке стає в центрі світогляду.

При вивченні такого поняття як світогляд, не можна не торкнутися такого терміна, як менталітет.

Менталітет з латинської мови дослівно перекладається як «душа інших». Це окремий елемент світогляду, який означає сукупність образу думки, ідей та звичаїв окремої людини або соціальної групи. По суті – це різновид світогляду, його приватне прояв.

В наш час менталітет найчастіше розглядається як характеристика світоглядів окремої соціальної групи, етносу, нації або народу. Анекдоти про росіян, американців, чукчів, англійців засновані саме на ідеї менталітету. Головна особливість менталітету в цьому розумінні – передача світоглядних ідей з покоління в покоління як на соціальному рівні, так і на генетичному.

При вивченні світогляду як виду сприйняття світу в подальшому обов’язково слід досліджувати такі прояви як віра і переконання.

Посилання на основну публікацію