Способи прийняття Конституції

Назвіть способи прийняття Конституції. Які, на вашу думку, переваги і недоліки кожного з них?

Способи прийняття конституції:

1. Народом шляхом референдуму – найбільш поширений в сучасній практиці держав і найбільш демократичний спосіб; (зміни і доповнення до чинної Конституції РБ)

2. Парламентом – в РБ Конституція була прийнята Верховною Радою РБ;

3. Спеціально створеним тільки для цих цілей органом; (Конституція США)

4. Шляхом “обдарування” монархом народу; (марокканська Конституція)

Переваги:

Розробка конституції. Як правило, в демократично розвинених країнах конституції відрізняються досить високою стійкістю, стабільністю, не схильні частим перекроюваннями і кон’юнктурним змін і не змінюють один одного кожні кілька років і навіть десятиліть. Більш-менш істотні звичайні зміни в суспільному та державному устрої найчастіше відображаються у них шляхом прийняття поправок. Нові ж конституції розробляються в цих країнах зазвичай тоді, коли мова йде про необхідність відображення в конституційній формі дуже глибоких, принципових, якісних змін в основах конституційного ладу, утворення нової держави, суттєвого оновлення державної форми (наприклад, зміни монархії республікою тоталітарного режиму демократичним або навпаки і т.д.). У країнах, що розвиваються нерідко заміна конституцій пов’язувалася з палацовими пере воротами, істотно не менявшими основи суспільного і державного ладу.

Недоліки:

Тоталітарні і авторитарні режими зазвичай накладають свій серйозний відбиток на процес підготовки проектів конституцій, вирішальну роль в якому грає правляча і найчастіше єдина в суспільстві партія. Вона створює конституційну комісію, склад якої може навіть формально не затверджуватися парламентом, у відповідності зі своєю програмою встановлює основні контури буду щей конституції, обговорює і фактично затверджує проект. Те, що потім може відбуватися так зване всенародне обговорення проекту, так само, як і його обговорення в парламенті, носить найчастіше формальний, багато в чому показний характер, бо нічого, по суті, не змінює, особливо в основах ладу. Численні схвальні зборів і тисячі внесених на них чи інакше поправок і пропозицій не можуть приховати в цих умовах того незаперечного факту, що такий проект – насправді продукт не народу, а партійно-державної системи.

Посилання на основну публікацію