Соціальні норми як регулятор поведінки людини

Поняття соціальної норми.

Поняття соціальної норми має безпосереднє відношення до поняття суспільних відносин. Соціальні норми – це загальноприйняті зразки і правила поведінки людини в суспільстві, що гарантують стабільність соціальних відносин. Соціальна норма – це регулятор суспільних відносин. Вчені виділили три види регуляторів суспільних відносин:

стихійні регулятори (природні явища чи суспільні процеси, що впливають на поведінку людей, економічні кризи, епідемії тощо);
технічні регулятори (різні правила експлуатації, не мають соціального змісту, – Гости, ПДР, інструкції з експлуатації, будівельні норми і правила поведінки тощо);
соціальні регулятори (або соціальні норми).
Для суспільствознавства, звичайно ж, інтерес представляє останній вид регуляторів. Основні ознаки соціальних норм:

  • вони адресовані всім людям;
  • регулюють найбільш стійкі соціальні відносини (найтиповіші, часті, постійні);
  • розраховані на неодноразове використання;
  • не мають терміну дії;
  • стосуються тільки відносин між людьми;
  • підкріплені засобами впливу (соціальними санкціями).

Види соціальних норм.

В системі соціальних норм соціологи зазвичай виділяють 6 видів соціальних регуляторів:

  • Норми права (правові норми) – регулятор суспільних відносин, гарантований державою.
  • Норми моралі (моральні норми) – соціальний регулятор, заснований на уявленнях про «добро» і «зло», «поганий» і «хороший». Основний метод впливу – громадську думку.
  • Релігійні норми – соціальний регулятор, заснований на вірі в надприродні сили і вищий розум.
  • Корпоративні норми – правила поведінки, розроблені для певної групи осіб (соціальної групи), наприклад, статут для колективу підприємства.
  • Інші соціальні норми, наприклад, естетичні (правила оцінки краси) або політичні (регуляція відносин всередині політичної системи, вони ж – дипломатичні).

Функції соціальних норм.

  • Введення людини в соціальні групи, а групи – в суспільство.
    Регулювання процесу соціалізації.
  • Контроль соціальної девіації (або девіантної поведінки, тобто поведінки, що відхиляється від соціальних норм).
  • Формування зразків, еталонів поведінки.
  • Девіантна поведінка, до речі, може бути корисно для соціальних норм: іноді створює прецедент, з-за якого правила переписуються і удосконалюються.
Посилання на основну публікацію