1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Суспільствознавство
  3. Соціальна політика держави

Соціальна політика держави

Соціальне становище людини у вирішальній мірі залежить від нього самого: отримана освіта, набута спеціальність, вміння гнучко реагувати на соціальні зміни, опанувати в разі необхідності новою професією і багато іншого, що визначає соціальний статус особистості, досягається самою людиною. Але важливу роль відіграють і ті суспільні умови, в яких доводиться діяти, а також політика держави в соціальній сфері. Держава, яка проводить активну соціальну політику, спрямовану на забезпечення гідного життєвого рівня населення, захист соціальних прав і свобод, на запобігання та успішне вирішення суспільних конфліктів, називається соціальним.

У статті 7 нашій Конституції вказується, що Російська Федерація – соціальна держава. Сьогодні це ще не досягнутий стан, а бажане майбутнє, наблизити яке допоможе здійснення закріплених в Конституції основних напрямків соціальної політики. До них відносяться:

державна підтримка сім’ї, материнства, батьківства та дитинства;
виплата державних пенсій і соціальних допомог відповідним категоріям населення;
створення системи соціальної служби зайнятості для тих, хто з тих чи інших причин не має постійної роботи, з виплатою їм встановлених законом допомоги з безробіття;
охорона праці та здоров’я людей;
встановлення гарантованого мінімуму заробітної плати.
За минулий час по кожному з цих напрямків зроблено чимало. Прийняті закони і постанови, що конкретизують конституційні норми, законодавчо встановлений мінімум оплати праці, виплачуються пенсії, допомоги, повсюдно створені служби зайнятості, при яких відкриваються різні курси професійної перепідготовки.

Проте становище в цій галузі залишається напруженим. Насамперед гарантовані державою виплати дуже мізерні. Всім очевидно, що, наприклад, нинішня пенсія по старості не може забезпечити не тільки гідного рівня життя літнім людям, але в більшості випадків навіть прожиткового мінімуму. А адже багато хто з цих людей, працею яких ще в недавньому минулому створювалися суспільні блага, не в змозі сьогодні забезпечити собі додатковий дохід. У важкому становищі опинилися багатодітні та неповні (з одним батьком) сім’ї, інваліди. Та й працюють на державних підприємствах і в установах також відчувають чималі труднощі: заробітки більш ніж скромні.

Звичайно, причини такого становища криються в першу чергу в наших економічних труднощах. Дійсно, звідки держава бере кошти для соціальних виплат? Їх основним джерелом є податкові надходження від підприємств і працюючих громадян. Але чи багато може виплатити підприємство, у якого одні збитки (а такі сьогодні є), або людина, яка отримує маленьку зарплату? Крім того, не секрет, що в ряді випадків підприємства, як, втім, і окремі громадяни, приховують свої справжні доходи від держави, а отже, істотно занижують суму обов’язкових податкових виплат.

Таким чином, необхідними умовами виконання соціальних завдань є оздоровлення економіки, підйом виробництва, вдосконалення податкової системи.

Але є й інші резерви. Поліпшити ситуацію покликані реформи системи медичного обслуговування, пенсійного забезпечення та інших областей соціальної сфери. Проте проведення таких перетворень потребує всебічної продуманості і ретельного аналізу всіх можливих наслідків, оскільки зачіпаються інтереси значної частини населення.

Розглянемо докладніше основні соціальні права і роль держави в їх забезпеченні.

ПОДІЛИТИСЯ: