Симпатія і антипатія

Почуття симпатії і антипатії виникають у міжособистісних стосунках. Ці поняття протистоять і повністю виключають один одного.

Симпатія і антипатія
Антипатія – це почуття неприязні, емоційне огиду або неприйняття іншого індивіда, його принципів, особливостей поведінки та життєвих орієнтирів. Почуття антипатії, як правило, виникає стихійно, однак джерелом для нього є відчуття небезпеки, шкідливості неповноцінності об’єкта на якого воно направлено.

Симпатія – почуття емоційної прихильності до людини або до групи людей. Симпатія виникає на грунті узагальненості поглядів, цінностей та інтересів, а також в результаті стихійної позитивної реакції на поведінку, риси або зовнішність іншого індивіда.

Антипатія і симпатія мають ряд загальних особливостей. По-перше, вони виникають інстинктивно: непідкріплена логічно схильність до людини або його відкидання.

По-друге, симпатія і антипатія є головними мотиваційними чинниками виникнення та розвитку міжособистісних відносин. Кожному з цих почуттів властива різнополюсність, що підтверджує їх інстинктивне походження.

Наприклад, симпатія до одного індивіду не виключає виникнення антипатії до іншої людини, максимально схожому на об’єкт симпатії.

Співробітництво і суперництво
Терміни «суперництво» і «співпраця» відповідають поняттям «конкуренція» і «спільні зусилля». Співробітництво і суперництво виникають на одній грунті – обопільне бажання досягнення поставленої мети, найчастіше загальної, або двох цілей одного характеру.

Співробітництво – це можливість індивіда виконати поставлене завдання виключно за допомогою інших людей, які також досягають своїх цілей. У разі чистого співробітництва поразка однієї ланки цього процесу тягне за собою крах для решти учасників.

У наш час чисте співпрацю зустрічається вкрай рідко, тому часто суб’єкти не переживають збиток від помилок інших суб’єктів співробітництва. На противагу співпраці, суперництво являє собою вид особистісних взаємин, які характеризуються бажанням кожного індивіда отримати прерогативу перед іншим у різних сферах: влада, матеріальні цінності, любов, престиж, духовна та соціальна реалізація.

Всупереч поширеній думці, співпраця не слід сприймати як негативний аспект. Нормальні відносини суперництва мобілізують сили людини, змушують його шукати нові шляхи розвитку, реалізовувати свій потенціал. Суперництво в патологічних формах може спровокувати ряд конфліктів, агресію.

Взаєморозуміння в міжособистісних відносинах
Взаєморозуміння – це основний фактор нормальних міжособистісних відносин. Взаєморозуміння – можливість індивіда враховувати чужі інтереси, позиції, визнавати досвід інших людей і раціональність його практичного застосування. У міжособистісних відносинах порозуміння реалізується шляхом невербального і вербальної поведінки.

Воно провокує міжособистісне пізнання індивідами особливостей характерів і особистісних якостей іншої людини.

Взаєморозуміння – вельми складний динамічний процес, який включає в себе таку структурну особливість як співвідношення зовнішнього вигляду людини з його внутрішнім наповненням.

Посилання на основну публікацію