Щаблі розвитку суспільства

Суспільство пройшло тривалий шлях, на якому наука виділяє кілька ступенів. Якщо розглядати в першу чергу засоби, за допомогою яких люди виробляють необхідні їм матеріальні блага, а також досвід, накопичений у такому виробництві, то можна побачити три щаблі у розвитку суспільства: аграрне, індустріальне і постіндустріальне суспільство. Для першого ступеня – аграрне суспільство – характерне панування сільського натурального господарства, станової ієрархії, вирішальна роль в житті суспільства належить зберігачам культу – жерцям або церкви й армії.

Згадайте суспільства Стародавнього світу, а потім середньовічні. У цих суспільствах з’являються міста, ремесла, торгівля, гроші, писемність. Але сім’я залишається основним виробничим осередком, панують общинні принципи, традиції та звичаї. Основна маса населення проживає в селах. У цьому суспільстві з’являється експлуатація людини людиною.

На наступному ступені – індустріальне суспільство – відбуваються значні зміни. Тут визначальну роль відіграє промисловість. Як приклад індустріального суспільства зазвичай розглядають зміни, що відбулися в західних країнах в результаті промислової революції XVIII в. і подальшого економічного зростання. Вчені вказують такі відмінності індустріального суспільства від аграрного: переважання несільськогосподарського, а промислового виробництва; вирішальна роль у соціальній житті не дрібних і великих землевласників, а промисловців, бізнесменів; головною цінністю є не влада, а гроші; в центрі соціальної організації знаходяться не церква і армія, а корпорації. Це суспільство засноване на розвитку великого машинного виробництва, для нього характерні поділ праці, зростаючі обсяги виробленої продукції, споживання знань. Змінюється весь спосіб життя суспільства: сільське господарство, транспорт, зв’язок, професійні навички, освіта, культура людини. Скорочується частка населення, зайнята в сільському господарстві, зростає міське населення.

Вважається, що сучасна Росія – це теж індустріальне суспільство. Найбільш розвинені країни світу (США, Японія та ін.), На думку багатьох учених, переходять на третю сходинку розвитку – вступають в постіндустріальне суспільство. Таке суспільство на відміну від індустріального не розглядає природу як «склад сировини», з якого можна нескінченно брати, підтримуючи расширяющуюся економіку; виробництво постіндустріального суспільства орієнтоване не на обсяги, а на якість продукції, на споживача. Особливе значення тут має не кількість затраченої праці, а його якість і, отже, кваліфікація, творчий потенціал, особисті якості людей, зайнятих у виробництві. Головним фактором виробництва в такому суспільстві фахівці вважають науково-технічний прогрес, інформаційні технології. У постіндустріальному суспільстві провідними стають виробництво наукових знань, наукові дослідження і розробки, що спираються на університетську (всебічне) освіту. В економіці сфера послуг починає переважати над виробництвом товарів. Зростає роль держави в контролі за технологічними і соціально-економічними змінами.

З курсу історії ви знаєте, що зі змінами суспільства змінювалося життя людей. І на кожному етапі історії існували суспільства, які різнилися своїм пристроєм і умовами життя людей. Так, становище громадянина в республіці відрізняється від становища підданого в абсолютної монархії.

А в одному і тому ж суспільстві становище людини залежить від його належності до тієї чи іншої соціальної групи, класу, стану (наведіть приклади з історії).

Отже, задумаємося: чи повинна людина пристосовуватися до суспільних умов, які його оточують? Або люди повинні перетворювати ці умови, роблячи їх більш зручними для свого життя?

Посилання на основну публікацію