Існує багато трактувань слова «розвиток». Перераховувати їх все не має сенсу, так як вони схожі за своїм смисловим наповненням, тому спробую резюмувати.
Розвиток – це незворотний, закономірний процес зміни системи або її елементів. Джерело зміни завжди лежить всередині об’єкта, а його результатом є якісно новий стан мінливого об’єкта: виникнення нових внутрішніх зв’язків або трансформація старих.
У будь-якому випадку те, що змінилося, ніколи не буде відповідати колишньої форми.
Розвиток – це завжди перехід від одного стану до іншого, від простого до складнішого, від старого до нового.
У філософської концепції розвиток являє собою явище у вигляді нескінченного руху по спіралі, кожен виток якої є більш досконалий рівень існування матерії і свідомості.
Також кажучи про швидкість розвитку, філософи виділяли еволюцію і революцію (що це?). Перше поняття передбачає повільне, кількісне зміна. Друге, навпаки – різке, кардинальне, якісне. Приклад для першого випадку – перетворення мавпи в людину або немовляти в старого, для другого – ураган або шторм.
Коротко про те, що такий розвиток і які його етапи покажемо на простих прикладах:
- ускладнення системи (наприклад, розвивається навик малювання у дитини як нове вміння);
- зростання адаптації до зовнішнього середовища (як приклад, заняття спортом роблять організм витривалість та здоровій);
- зростання масштабу самого явища (наприклад, дрібний дощ перетворився в бурю).