Процес глобалізації і хто його підштовхує

Протягом останніх декількох тисяч років процес протікає поетапно:

  • Попередній – завершився невдачею, тому що не усвідомлювався більшістю населення планети поки швидкість розвитку технологій не обігнала швидкість зміни покоління людей (25 років). Через те, що технічний процес обігнав моральне, етичне і культурний розвиток людства, він наблизив його до загибелі через невміле поводження з досягненнями цивілізації;
  • Нинішній – усвідомлюється людьми як об’єктивно протікає процес, яким керують політичні еліти, наукове співтовариство, закриті суспільства (масони), ТНК (транснаціональні корпорації) з огляду на те, що робить помітний вплив на життя держав і людей (за винятком деяких племен, що живуть первісним ладом на протягом століть).

Глобалізація стосується об’єднання всіх сфер життя і діяльності людства: політичної, фінансової, науково-технічної, релігійної, культурної. Частково вони інтегруються один в одного, частково – руйнуються і розчиняються в історії.

У минулому процес стимулювався розвитком торгівлі, війнами, політичною діяльністю, на сучасному ж етапі він перейшов у фазу об’єднання світу на науково-технологічної та економічної грунтах.

В якості рушійної сили процесу за різними версіями виступають як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Наприклад, є версії, що:

  • Глобалізація породжується і направляється високопоставленими особами, які переслідують особисті та колективні інтереси, залишаючись при цьому анонімними, і піклуватися про долю більшості «глобалізатори» не збираються. Це так звана теорія змови, яку намагаються дискредитувати ті, кого вона викриває.
  • Підтримується тими країнами, які на даними етапі найбільше від глобалізації виграють. Раніше це були США, а зараз – Китай. По-моєму, це сама об’єктивна версія, добре відображає поточні реалії.
  • Процес природний і невідворотний (як саморегулівних ринок). Даний підхід насилу витримує критику, але просувається в маси активної ліберально налаштованої прошарком суспільства. Їх начебто мало, але їх крики чутні звідусіль.
  • Але що б не було рушійною силою процесу – він йде. Стираються межі між країнами, забирається національної самоідентифікації (всі повинні стати громадянами світу), полегшується можливість переміщення.

Економічна і фінансова складові процесу – його ключові аспекти, через що в світі скорочується кількість ізольованих один від одного економічних одиниць – вони стають частинами єдиної системи або знищуються.

Глобалізація в нинішньому світі здається процесом неминучим, і перешкодити їй може хіба що тільки глобальна катастрофа на кшталт всесвітнього потопу, існування якого (і не одного) підтвердило і наукове співтовариство.

Хоча, таким потопом, наприклад, може стати повторення “великої депресії”, але тільки в масштабах всього вже майже глобального світу.

Найбільш яскравий приклад об’єднання людства в минулому – міф про Вавилонську Вежу. При її будівництві єдина цивілізація була розділена на безліч дрібних явищем, яке виявилося сильнішим людини.

Посилання на основну публікацію