Правові основи сімейно-шлюбних відносин

Шлюб укладається в разі досягнення шлюбного віку, взаємної згоди подружжя, відсутності інших шлюбів, відсутності спорідненості між подружжям, за наявності їх дієздатності.

Шлюб визнається недійсним у разі недотримання умов його укладення, фіктивності шлюбу, наявності у одного з подружжя ВІЛ-інфекції, венеричних захворювань.

Шлюб припиняється у разі настання смерті одного з подружжя, оголошення через суд одного з подружжя померлим, розірвання шлюбу (у суді чи органах РАГСу).

Після укладення шлюбу між подружжям виникають немайнові та майнові відносини.

До немайнових відносин відносяться:

– Вибір прізвища чоловіка після вступу в шлюб,

– Право на вирішення внутрішньосімейних питань,

– Спільне виховання дітей,

– Право надання згоди на усиновлення,

– Право на розірвання шлюбу.

До майнових відносин відносяться:

– Відносини власності (спільна власність, нажита в період спільного проживання)

– Аліментні відносини (по взаємному утриманню подружжя, дітей).

Майнові відносини можливо регулювати шлюбним договором.

Шлюбний договір (контракт) – оформлення угоди і розпорядження майном, нажитим у період шлюбу, а також про розподіл цього майна при розлученні.

Посилання на основну публікацію