повноваження Президента Республіки Білорусь

Права, обов’язки та статус Президента Республіки Білорусь закріплені в Конституції Республіки Білорусь 1994 року зі змінами та доповненнями, прийнятими на республіканських референдумах.

Урочиста церемонія вступу на посаду новообраного Президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка, січень 2011

Президент Білорусі є Главою білоруської держави, гарантом Конституції Республіки Білорусь, прав і свобод людини і громадянина. Його повноваження регламентуються Конституцією Білорусі та законом “Про Президента Республіки Білорусь” та іншими законодавчими актами.

Повноваження Президента Республіки Білорусь:

– Призначає республіканські референдуми;

– Призначає чергові і позачергові вибори до Палати представників, Рада Республіки та місцеві представницькі органи;

– Розпускає палати у випадках і в порядку, передбачених Конституцією;

– Призначає шість членів Центральної комісії Республіки Білорусь з виборів і проведення республіканських референдумів;

– Утворює, скасовує і реорганізує Адміністрацію Президента Республіки Білорусь, інші органи державного управління, а також консультативно-дорадчі та інші органи при Президентові;

– За згодою Палати представників призначає на посаду Прем’єр-міністра;

– Визначає структуру Уряду Республіки Білорусь, призначає на посаду та звільняє з посади заступників Прем’єр-міністра, міністрів та інших членів Уряду, приймає рішення про відставку Уряду або його членів;

– За згодою Ради Республіки призначає на посаду Голови Конституційного Суду, Голови Верховного Суду, Голови Вищого Господарського Суду з числа суддів цих судів;

– За згодою Ради Республіки призначає на посаду суддів Верховного Суду, суддів Вищого Господарського Суду, Голови Центральної комісії з виборів і проведення республіканських референдумів, Генерального прокурора, Голови та членів Правління Національного банку;

– Призначає шістьох суддів Конституційного Суду, інших суддів Республіки Білорусь;

– Звільняє з посади Голови та суддів Конституційного Суду, Голови та суддів Верховного Суду, Голови та суддів Вищого Господарського Суду, Голови та членів Центральної комісії з виборів і проведення республіканських референдумів, Генерального прокурора, Голови та членів Правління Національного банку з підстав, передбачених законом, з повідомленням Ради Республіки;

– Призначає на посаду та звільняє з посади Голови Комітету державного контролю;

– Звертається з посланнями до народу Республіки Білорусь про становище в державі та про основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики;

– Звертається з щорічними посланнями до Парламенту, які заслуховуються без обговорення на засіданнях Палати представників і Ради Республіки; має право брати участь у роботі Парламенту та його органів, виступати перед ними в будь-який час з мовою або повідомленням;

– Має право головувати на засіданнях Уряду Республіки Білорусь;

– Призначає керівників республіканських органів державного управління і визначає їх статус; призначає представників Президента в Парламенті та інших посадових осіб, посади яких визначені відповідно до законодавства, якщо інше не передбачено Конституцією;

вирішує питання про прийом до громадянства Республіки Білорусь, його припинення та надання притулку;

– Встановлює державні свята і святкові дні, нагороджує державними нагородами, присвоює класні чини та звання;

– Здійснює помилування засуджених;

– Веде переговори і підписує міжнародні договори, призначає і відкликає дипломатичних представників Республіки Білорусь в іноземних державах і при міжнародних організаціях;

– Приймає вірчі і відкличні грамоти акредитованих при ньому дипломатичних представників іноземних держав;

– У разі стихійного лиха, катастрофи, а також безпорядків, що супроводжуються насильством або погрозою насильства з боку групи осіб і організацій, в результаті яких виникає небезпека життю та здоров’ю людей, територіальної цілісності та існуванню держави, вводить на території Республіки Білорусь або в окремих її місцевостях надзвичайний стан з внесенням у триденний строк прийнятого рішення на затвердження Ради Республіки;

– У випадках, передбачених законодавством, вправі відкласти проведення страйку або припинити її, але не більше ніж на тримісячний термін;

– Підписує закони; має право в порядку, встановленому Конституцією, повернути закон або окремі його положення зі своїми запереченнями в Палату представників;

– Має право скасовувати акти Уряду;

– Безпосередньо або через створювані ним органи здійснює контроль за дотриманням законодавства місцевими органами управління та самоврядування;

– Має право припиняти рішення місцевих Рад депутатів і скасовувати рішення місцевих виконавчих і розпорядчих органів у разі невідповідності їх законодавству;

– Формує і очолює Раду Безпеки Республіки Білорусь; призначає на посаду та звільняє з посади Державного секретаря Ради Безпеки;

– Є Головнокомандуючим Збройними Силами Республіки Білорусь;

– Призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил;

– Вводить на території Республіки Білорусь у разі військової загрози або нападу військовий стан, оголошує повну або часткову мобілізацію з внесенням у триденний строк прийнятого рішення на затвердження Ради Республіки;

– Здійснює інші повноваження, покладені на нього Конституцією і законами.

Компетенція Ради Міністрів.

Компетенція Ради Міністрів, як і будь-якого іншого органу, являє собою важливий складовий елемент його правового статусу. Компетенція Ради Міністрів поширюється тільки на підпорядковані органи державного управління, а не на всі органи державного управління.

В цілому компетенція Ради Міністрів сформульована в Конституції Республіки Білорусь, відповідно до якої Уряд – Рада Міністрів:

Керує системою підпорядкованих йому органів державного управління та інших органів виконавчої влади.

Розробляє основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики і вживає заходів щодо їх реалізації.

Розробляє і подає Президентові Республіки Білорусь проект республіканського бюджету та звіт про його виконання для внесення в парламент.

Забезпечує проведення єдиної економічної, фінансової, кредитної та грошової політики, державної політики в галузі науки, культури, освіти, охорони здоров’я, екології, соціального забезпечення та оплати праці.

Вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод громадян, захисту інтересів держави, національної безпеки та обороноздатності і громадського порядку, боротьбі зі злочинністю.

Виступає від імені власника щодо майна, що є власністю Республіки Білорусь, організовує управління державною власністю. Забезпечує виконання Конституції, законів і декретів, указів і розпоряджень Президента. Скасовує акти міністерств та інших республіканських органів державного управління. Здійснює інші повноваження, покладені на нього Конституцією, законами та актами Президента.

Повноваження ради Міністрів залежно від напрямів його діяльності слід розділити на чотири види:

1) повноваження по областях і сферам діяльності Ради Міністрів (загальні повноваження);

2) повноваження щодо підлеглих Раді Міністрів органів державного управління;

3) повноваження Ради Міністрів щодо підлеглих йому державних організацій;

4) повноваження щодо місцевих виконавчих і розпорядчих органів.

Рада Міністрів наділений значними повноваженнями. У Законі повноваження розділені по областях і сферам діяльності Ради Міністрів. Такими областями і сферами є: економіка, соціально-культурна сфера, охорона навколишнього середовища, забезпечення законності і правопорядку, забезпечення національної безпеки і обороноздатності держави, зовнішньоекономічна діяльність, кадрова політика та інші напрямки повноважень.

Найбільш широкі повноваження надані Раді Міністрів з питань економіки.

Рада Міністрів наділений правом регулювати діяльність всіх галузей економіки республіки, вживати заходів щодо їх розвитку, розробляти прогнози, концепції, державні програми економічного і соціального розвитку республіки, інші програми і забезпечувати їх реалізацію, виступати від імені власника щодо майна, що є власністю республіки, організовувати управління державною власністю, встановлювати економічну відповідальність суб’єктів господарювання за порушення порядку здійснення господарської діяльності тощо

У соціально-культурній сфері Рада Міністрів уповноважений забезпечувати проведення єдиної державної політики в галузі науки, охорони здоров’я, соціального захисту, створювати умови для підтримки встановленого законодавством республіки рівня соціального забезпечення, вживати заходів щодо забезпечення соціального захисту громадян, удосконалювати систему соціального захисту, вживати заходів із розвитку і зміцненню мережі державних загальноосвітніх, професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, сприяти розвитку фізичної культури і спорту, здійснювати заходи щодо розвитку та покращення роботи закладів культури, архівних установ, забезпечувати охорону історико-культурної спадщини та інше. У області Рада Міністрів наділений широкими повноваженнями (більше 21 виду).

Рада Міністрів наділений значними правами та обов’язками в галузі охорони навколишнього середовища (встановлює порядок розробки та затвердження територіальних комплексних схем раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища та порядок їх фінансування; встановлює ліміти на природокористування; встановлює порядок ведення державних кадастрів природних ресурсів, а також порядок державного обліку в галузі охорони навколишнього середовища та інші), забезпечення законності та правопорядку (вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод громадян, захисту інтересів держави, охорони власності і громадського порядку, боротьбі зі злочинністю і т.д.

Рада Міністрів Республіки Білорусь керує діяльністю міністерств та інших центральних органів управління Республіки Білорусь, координує, спрямовує і контролює їх роботу, затверджує Положення про міністерства та інших центральних органах управління; затверджує склад колегій цих органів управління. Рада Міністрів вправі скасовувати акти міністерств та інших центральних органах управління Республіки Білорусь у випадку їхньої протиріччя законам, актам Президента, Уряду та у випадках, якщо вони не відповідають загальнодержавним інтересам і не мають достатнього фінансового та юридичного обґрунтування. Має право накладати дисциплінарні стягнення (за винятком звільнення) на міністрів та керівників інших центральних органах управління, їх заступників.

Посилання на основну публікацію