Поняття, види і функції науки

Одним із соціальних інститутів духовної сфери суспільства є наука. Державне і суспільне визнання в Україні наука отримала тільки на початку XVIII століття. 28 січня (8 лютого) 1724 року указом Петра I було засновано перший науковий заклад Академія наук і мистецтв у Петербурзі. Наука відіграє значну роль в житті кожної окремої людини і суспільства в цілому. Так, професійний успіх людини безпосередньо залежить від ступеня володіння науковими знаннями. А прогресивний розвиток суспільства неможливо уявити без досягнень науки. Що ж таке наука? Перше слово, що асоціюється з наукою, це знання – основа науки, без яких вона втрачає сенс. Знання створюються в результаті дослідницької діяльності вчених і соціальних інститутів (наукових установ). Тому формулюємо і запам’ятовуємо наступне визначення:

Наука – це особлива система знань про людину, суспільство, природу, техніці, отримана в результаті дослідницької діяльності вчених і наукових установ.

Про особливості наукових знань було сказано на уроці 1.3 Види знань (див. Наукове пізнання). При необхідності можете повторити або вивчити цю тему. На даному уроці акцентуємо увагу на видах і функціях наукових знань.

Різноманіття явищ реального світу зумовило появу безлічі видів наук. Їх налічується близько 15 тис. Всі вони поділяються на:

  • природні – науки про природу, серед яких астрономія, фізика, хімія, біологія та ін .;
  • соціально-гуманітарні – науки про суспільство і людину, в їх числі історія, соціологія, політологія, економіка, правознавство та ін .;
  • технічні види – науки про техніку, до яких відносяться інформатика, агрономія, архітектура, механіка, робототехніка і інші науки про техніку.

Трохи охарактеризуємо соціально-державні науки, що мають безпосереднє відношення до предмету суспільствознавства. Історія – наука, що вивчає людську діяльність, громадські взаємозв’язку минулого. Соціологія – наука про закономірності функціонування і розвитку суспільства. Політологія – наука про суспільно-політичної діяльності людей, пов’язаної з владою. Економіка – наука про виробництво, розподіл, обмін і споживання товарів і послуг. Правознавство – наука, що вивчає право, правотворчу та правозастосовну діяльність. Соціальна філософія – наука про сутність суспільства і місце людини в ньому.

Соціальне призначення науки полягає у функціях, які вона виконує. Для кожної науки характерні специфічні функції, але є і загальні для всіх наук:

Пізнавальна: це основна функція, що відображає сутність науки. Полягає в пізнанні світу та озброєнні людей новими знаннями. Приклади: вчені – медики провели ряд досліджень інфекційних захворювань; вчені – сейсмологи вивчають фізичні процеси, що відбуваються під час землетрусів.

Культурно-світоглядна: наука впливає на формування людської особистості, визначає його ставлення до природи і суспільства. Людини, що не володіє науковими знаннями, що грунтується в своїх міркуваннях і діях тільки на особистий повсякденний досвід навряд чи можна назвати культурним. Приклади: група науковців висунула нову гіпотезу походження життя на Нашої планеті; філософські дослідження доводять, що у Всесвіті є безмежне число галактик; наука перевіряє і критично осмислює наукову інформацію.
Виробнича: наука – це особливий «цех», покликаний забезпечувати виробництво нової технікою і технологіями. Приклади: вчені-фармацевти створили нові ліки для боротьби з вірусами; фахівці з генної інженерії розробили новий метод боротьби з бур’янами.
Соціальна: наука впливає на умови життя людей, характер праці, систему суспільних відносин.

Прогностична: наука не тільки озброює людей новими знаннями про світ, а й дає прогнози подальшого розвитку світу, вказуючи на наслідки змін. Приклади: радянський фізик-теоретик, академік А.Д. Сахаров виступив зі статтею «Небезпека термоядерної війни»; вчені – екологи попередили про небезпеку забруднення вод річки Волга для живих організмів.

Посилання на основну публікацію